Життя і творчість Лесі Українки крізь призму хореографічного мистецтва: екранно-сценічний дискурс

Анотація

Мета дослідження – показати тісні зв’язки між літературними творами Лесі Українки та хореографічним, музичним, сценічним й аудіовізуальним мистецтвом, окреслити режисерські засоби адаптації віршованих текстів засобами екранного, музичного, сценічного, хореографічного мистецтва. Методологія дослідження. В статті було використано загальнонаукові методи (індукція, дедукція, комплексний мистецтвознавчий аналіз, синтез), що дало можливість різнобічно вивчити історико-культурне підґрунтя досліджуваної проблеми, а також застосовано методи систематизації та узагальнення – для аргументації самобутності феномену хореографії в контексті сценічного, музичного, екранного мистецтва. Наукова новизна полягає у з’ясуванні специфіки режисерської діяльності через дослідження особливостей екранізації літературних творів Лесі Українки з використанням засобів хореографічного мистецтва. Висновки. Обґрунтовано, що використання режисерами та хореографами виражальних засобів, які забезпечують хронологію творення образу (довгі кадри, внутрішньокадровий монтаж, акустичні та світлотіньові ефекти), є свідченням високого ступеня майстерності в екранному, сценічному, хореографічному мистецтві. Доведено, що екранна творчість режисерів сприяє широкій популяризації балетного, сценічного, музичного мистецтва.