Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво

Анімаційно-документальні фільми в сучасному кіномистецтві: специфіка виробництва

Олександр Безручко, Максим Сухін — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати особливості виробництва анімаційно-документальних фільмів у сучасному кінопроцесі; дослідити специфіку поєднання реальних фактів і подій з анімуванням послідовності сюжетних ліній у фільмах; окреслити сучасні техніки анімації та специфіку їх комбінування з відзнятим матеріалом, означити їхній вплив на глядача; розкрити особливості використання розкадровки під час організаційного та знімального процесів. Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: теоретично-порівняльний – зіставлення зарубіжних анімаційно-документальних фільмів минулого століття з сучасними; практичний – розкриття особливостей роботи над «анімадоками» та розкадровками в авторських і студійних проєктах; аналіз – визначення впливу аудіовізуальних засобів виразності на сприйняття глядачами анімаційної стилістики, звукового супроводу та контрапункту в анімаційно- документальному кіно. Наукова новизна. Уперше проаналізовано вплив стилістичних особливостей анімаційно-документальних фільмів на сприйняття глядачами відображених подій, систематизовано важливість використання розкадровки під час організаційного та знімального процесів в Україні, визначено основні аспекти в роботі із драматургією фільму та розглянуто проблематику використання нелінійної драматургії в анімаційних фільмах, розкрито відмінності у викладенні сюжету між художніми та анімаційно-документальними фільмами. Висновки. У статті проаналізовано особливості виробництва анімаційно-документальних фільмів у сучасному кінопроцесі, досліджено специфіку поєднання реальних фактів і подій з анімуванням послідовності сюжетних ліній у фільмах, визначено сучасні техніки анімації та особливості їх комбінування з відзнятим матеріалом, означено специфіку кіновиробництва та її вплив на глядача аудіовізуальними засобами виразності.

Особливості використання освітлення в процесі зйомки кінофільму

Алла Медведєва, Олександра Рослякова — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати роль освітлення в процесі зйомки кінофільму та окреслити основні аспекти впливу щодо якості створення кінозображення. Встановити роль використання різноманітних джерел освітлення під час створення аудіовізуального продукту. Виокремити особливості роботи з різноманітним освітленням. Довести важливість уміння користуватись джерелами світла в натурних і павільйонних локаціях. Визначити основні чинники, які впливають на якість створення візуального матеріалу. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – аналіз кінофільмів, наукових публікацій з теми дослідження; узагальнення – вплив освітлення на якість візуального матеріалу; визначення взаємозалежності (світла, часу доби та допоміжних предметів, які впливають на створення кадру); емпіричний – систематизація власного досвіду, визначення взаємовпливу освітлення та якості візуального матеріалу. Наукова новизна. Уперше проаналізовано складники, які впливають на якість створення візуального зображення; проведено детальний аналіз взаємозалежності часу доби та освітлення в натурних умовах, які формують схему освітлення; за допомогою теоретичного аналізу кінофільмів визначено чинники, які впливають на якість візуального матеріалу. Висновки. У статті проаналізовано основні прийоми операторської роботи в процесі створення аудіовізуальних творів. Розглянуто поняття композиції кадру та майстерності передачі емоційного стану. Детально розглянуто використання різноманітних джерел освітлення на природних і штучних локаціях. Ґрунтуючись на аналізі аудіовізуальних продуктів провідних майстрів, доведено важливість уміння використання різних типів джерел освітлення. Сформовано перелік специфічних особливостей використання різних типів освітлення та окреслено ключові чинники, які мають прямий вплив на якість створення аудіовізуального твору.

Коротка технічна історія та аудіовізуальні параметри електромеханічного телебачення

Ігор Печеранський — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета дослідження – схарактеризувати найважливіші віхи технічної історії та аудіовізуальні параметри електромеханічного (механічного) телебачення 1840–1930-х рр. як аудіовізуальної екосистеми. Методологія дослідження. У статті використано, по-перше, екосистемний підхід, що дав змогу кваліфікувати телебачення як мережеву аудіовізуальну екосистему з внутрішньою динамікою та зовнішніми інтеракціями, по- друге, медіаархеологію як галузь, за допомогою якої здійснено спробу осмислити ранній етап та електромеханічні практики телебачення крізь призму технічної історії, і, по-третє, загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення та абстрагування під час роботи з теоретичним матеріалом. Наукова новизна. У статті вперше комплексно та на належному теоретичному рівні розглянуто найважливіші віхи в розвитку електромеханічного (механічного) телебачення окресленого періоду та його аудіовізуальні параметри. Висновки. Доведено, що впродовж 40 років, – з моменту отримання патенту на «диск Ніпкова» у 1885 р. до першої публічної демонстрації телевізійних рухомих зображень шотландським винахідником Джоном Логі Бердом у 1925 р., – електромеханічне телебачення пройшло стрімкий і дуже важливий шлях від трансляції статичної картинки (аналог фотографії) до передачі рухомого зображення (аналог кіно). Обґрунтовано, що попри численні експерименти, спрямовані на «колаборацію» засобів збереження та передачі (телеграф, радіо, телефон) звуку та зображення, ранні механічні телетрансляції залишалися німими та чорно-білими. Наголошено, що подальший технічний розвиток та удосконалення аудіовізуальних параметрів механічного телебачення спричинили поглиблення аудіовізуального синтезу в галузі та її трансформацію, унаслідок чого спочатку з’явилися електромеханічні та електронні системи з можливістю збереження кольорового зображення, а згодом системи регулярного та кабельного телемовлення.

Перерваний політ. Вітчизняне кіно часів Всеукраїнського фотокіноуправління

Володимир Миславський — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

У монографії Лариси Брюховецької «Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції» на основі документальних джерел – періодики 1920-х років, архівів, а також спогадів учасників кінопроцесу реконструйовано майже невідомий, але надзвичайно насичений і плідний період в історії українського кіно, а саме діяльність Всеукраїнського фотокіноуправління в умовах автономного господарювання. Це дослідження одне з перших в Україні охоплює всебічно не тільки кіномистецтво, а й розвиток кіноіндустрії та кінопрокату, відстоювання правлінням ВУФКУ національних інтересів, завдяки чому кіно здобуло умови для успішного розвитку.

Магістерський фотомистецький проєкт «Прояви сакрального Запоріжжя»

Віталій Запорожченко, Олександра Сидоренко — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Авторська ідея магістерського фотопроєкту – відтворити неповторну атмосферу, сакральний та історичний дух острова Хортиця, де розташовувався символ українського козацтва - Запорізька Січ. Для кожного народу важлива його історія, і Хортиця протягом багатьох століть зберігає спадщину нашого народу. У всі часи острів приваблював не лише своєю красою, а й сакральним значенням. У наш час Хортиця не часто зображується в кінематографічних творах. Тому актуальність роботи зумовлена необхідністю привернути увагу кінематографічної спільноти до історичної та сакральної спадщини цього козацького острова.

Зображення Хортиці не завжди відображає історичні та культурні аспекти цього сакрального місця. Часто фільми представляють острів як красиву природну територію, не приділяючи належної уваги його культурному та історичному значенню для українського народу.

Аудіовізуальні твори можуть розглядати Хортицю лише як ландшафт для зйомок, не вдаючись до детального вивчення культурної спадщини. Кінематографу не завжди вдається точно передати характер і вигляд святині острова, що може викликати хибні уявлення у глядачів.

Проєкт покликаний відобразити таємничість, містику та духовність цих місць мовою фотографії. Фотографії демонструють різні історичні періоди, починаючи з бронзової доби (святилище Брагарня), козацької доби (серія зображень Запорізької Січі) і до наших днів, показуючи еволюцію людства та його вплив на світ.

Фотомистецький проєкт «Прояви сакрального Запоріжжя» – це інформативна, емоційна та візуально захоплююча подорож у минуле, яка надихне глядачів на глибше розуміння української культури. Мета проєкту – розкрити глибину сакрального Запоріжжя через фотографію, дозволивши глядачам зануритися в його таємниці, духовність та історію, побачити розмаїття цього регіону та його вплив на культурну спадщину України.

Фотомистецький проєкт «Перший промінь»

Сергій Тумасов — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Проект «Перший промінь» стартував у 2009 році. Згідно з розробленою ідеєю та концепцією, зйомки відбуваються у високогірних системах Гімалаїв, Каракоруму та Кордильєр на світанку. Метою зйомки є захоплення перших променів сонця, що освітлюють засніжені гірські вершини. Обов'язкова умова зйомки - не пізніше, ніж через дві хвилини після першого дотику сонячного променя до вершини. Оскільки сонце в цей час ще знаходиться глибоко за горизонтом, освітлення в точці зйомки відповідає сутінковим умовам, хоча об'єкт зйомки знаходиться в умовах денного світла. Це дає додаткові можливості для творчого переосмислення сцени та презентації результату як арт-об'єкта. Передумовами для досягнення результату є те, що фотограф повинен знаходитися переважно на висоті до 4000 метрів. Висота вершин, які фотографуються, - від 6500 метрів над рівнем моря. Експозиція побудована відповідно до освітлення, що дозволяє розкрити деталі та привернути увагу глядача до ідеї проекту. Крім того, щоб підсилити враження, небо було "приглушене" під час пост-обробки, доки деталі та колір не зникли повністю.

Кіно та серіальна продукція як результат співпраці режисера та продюсера

Світлана Котляр, Ярослава Кузьменко — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати функції режисера та продюсера в сучасному кіно та серіальному виробництві; визначити їхню взаємодію та взаємодоповнюваність у період співпраці над твором; встановити роль професіоналів зазначених спеціальностей у збереженні головної ідеї і концепції фільму; оприявити оптимальні варіанти об’єднання зусиль задля успішної реалізації проєкту. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний (аналіз творчої діяльності режисерів, які одночасно були продюсерами своїх фільмів, порівняння спеціальностей режисера та продюсера в сучасному кіно та серіальному виробництві, спостереження за трансформацією досліджуваних професій протягом останніх двадцяти років); емпіричний (систематизація та упорядкування особистих знань й умінь, отриманих під час підготовки, виробництва, постпродакшну та промоції українських фільмів і серіалів); практичний (у статті наведено та проаналізовано власний досвід колаборації вищезгаданих фахівців). Наукова новизна. Уперше апробовано теми взаємозв’язку спеціальностей режисера та продюсера у кіновиробництві, у визначенні особливостей кожної з вищезгаданих кваліфікацій з урахуванням аналізу фактажу українського та світового кінематографа та досвіду видатних особистостей, які створюють екранне мистецтво сьогодення. Уперше проаналізовано взаємопроникнення професій режисера та продюсера на основі власної практики, проведено дослідження інтеграції цих спеціальностей у період глобалізації й об’єднання ринків світового кінематографа. Висновки. Відповідно до поставленої мети у статті було проаналізовано особливості спеціальностей режисера та продюсера в сучасному кіно та серіальному виробництві. Визначено їхню взаємодоповнюваність і взаємодію у період співробітництва над твором. Оприявлено роль вищезгаданих професіоналів у збереженні головної ідеї та концепції проєкту. Доведено важливість умінь приймати зміни, об’єднувати зусилля та допроваджувати проєкт до завершення за будь-яких умов.

Інтерпретація балетного мистецтва засобами екранної режисури

Галина Погребняк — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – провести цілісний аналіз і визначити специфіку режисерських засобів інтерпретації балетного мистецтва в контексті формування мистецької особистості; окреслити наукові орієнтири, які сприятимуть вивченню феномену режисури балету в екранно- сценічному просторі. Методи дослідження ґрунтуються на міждисциплінарному підході, що передбачає використання таких загальнонаукових методів: індукції, дедукції, комплексного мистецтвознавчого аналізу, синтезу, що сприяло опрацюванню широкої фактологічної бази екранної інтерпретації балетної творчості в контексті формування балетної особистості виконавця. Аргументацію унікальності режисури балету в контексті екранного мистецтва було забезпечено завдяки використанню методів систематизації та узагальнення. За допомогою типологічного методу розглянуто спільні художні принципи у творчих пошуках майстрів екранного та сценічного мистецтва. Аналітичний і системний методи сприяли вивченню мистецтвознавчого аспекту проблеми. Наукова новизна. У статті систематизовано та розширено наукові уявлення про місце та роль екранної й сценічної режисури в системі гуманітарного знання. Мистецтво режисури визначено як універсальний різновид художньо-естетичної діяльності; уточнено взаємовплив і показано взаємозбагачення театрального й аудіовізуального мистецтв у розвитку режисерських засобів. Висновки. З’ясовано, що екранна творчість режисерів розширює та поглиблює знання про балетне мистецтво, дає поштовх для активного розвитку творчості балетмейстерів, балетних виконавців у сценічному просторі, зокрема у виробництві мюзиклів.

Специфіка звукових ефектів в ігровому кіно

Вадим Скуратівський, Валерій Андрієнко — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати специфіку звукових ефектів, використовуваних у кіно ігрового характеру, визначити методи залучення різноманітних варіацій звуків у кіно. З’ясувати процес створення звукових ефектів і простежити шлях розвитку історичних тенденцій у сфері створення звуків для кіно, а також спрогнозувати специфіку розвитку звукових ефектів в ігровому кіно в майбутньому. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для дослідження звукових ефектів в ігровому кіно, вивчення різних науково- практичних рекомендацій щодо роботи зі звуком; емпіричний – для використання набутих знань через особистий досвід; аналітичний – для пошуку взаємодії звуку з людиною; аналізу та синтезу, а також метод спостереження. Наукова новизна. Уперше досліджено специфіку звукових ефектів в ігровому кіно із залученням ретроспективного погляду на феноменальність об’єкта та його подальшу прогресивність, а також проаналізовано специфіку звукових ефектів, використовуваних у кіно ігрового характеру. У дослідженні розкрито специфічні аспекти трансформації звуку та звукових ефектів за допомогою використання різноманітних варіацій звуків, що можуть бути використані в ігровому кіно в майбутньому. Висновки. Проаналізовано специфіку звукових ефектів, використовуваних у кіно ігрового жанру. Визначено специфіку залучення різноманітних варіацій звуків, а також за допомогою методу спостереження та аналітичного висновку розкрито особливості процесу створення звукових ефектів. Особливу роль у дослідженні відіграло визначення історичних аспектів використання звукових ефектів в ігровому кіно, яке стало можливим через простеження шляху розвитку історичних тенденцій, а також спрямувало вектор дослідницького поля на проєкцію майбутнього.

Екранізація в сучасному аудіовізуальному виробництві

Вікторія Федоренко, Наталія Суліма — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати особливості перенесення літературного твору на екран. Визначити місце екранізації в сучасному кінематографі. Дослідити способи екранізації та кіноадаптації літературного твору. Довести важливість процесу інтермедіального прочитання літературного твору. Провести аналіз семіотичних систем літератури та кінематографа з метою наукового осмислення такого різновиду взаємодії мистецтв, як екранізація. Переглянути умовності, абстрактності та гомогенності літературних знаків і протилежні їм реалістичність, конкретність, сугестивність, поліфонічність кінознаків. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для аналізу екранізованих відомих літературних творів і вистав, інформаційних джерел, узагальнення впливу інформаційного приводу на якість перекладеного матеріалу, визначення чинників аудіовізуального дискурсу; емпіричний – для систематизації власного досвіду, визначення різних способів екранізації, порівняння статей і монографій, які належать до результатів дослідження аудіовізуального мистецтва. Наукова новизна. Уперше проаналізовано основні стратегії взаємозв’язку кіно та літератури, проведено детальний аналіз екранізації як джерела для нових площин і ракурсів. За допомогою теоретичного аналізу визначено основні завдання кіноекранізації першоджерела. Висновки. У статті проаналізовано використання технік, що значною мірою модифікувало нормативні стратегії письменників. За допомогою аналізу екранізованих творів було визначено, що кінематографічність є однією з панівних ознак відомих творців. Детально опрацьовані структурні компоненти та типи перекладу літератури на екран. Доведено важливість процесу інтермедіального прочитання літературного твору. Проведено аналіз семіотичних систем літератури та кінематографа з метою наукового осмислення такого різновиду взаємодії мистецтв, як екранізація. Переглянуто умовності, абстрактності та гомогенності літературних знаків і протилежні їм реалістичність, конкретність, сугестивність, поліфонічність кінознаків.

Сучасні технології формування звукозорового образу фільму: аспекти взаємодії

Лев Рязанцев, Валентин Лєвшаков — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати сучасні технології створення звукозорового образу фільму та розкрити стрижневі аспекти взаємодії у процесі створення аудіовізуального продукту. Проаналізувати теорію звуку, дослідити процес створення кіно, розкрити методи, які використовують у кінематографі з метою формування звукозорового образу фільму. Методи дослідження. У дослідженні було використано методи теоретичного пізнання, а саме: аналізу – для вивчення теорії звуку та процесу створення фільмів; синтезу – для відображення взаємодії між основними елементами звукозорового образу фільму; конкретизації – для опису періодів, що є переломними для формування явища «образу» у кіно; порівняння – для характеристики минулого та сучасного досвіду в процесі формування звукозорового образу фільму. Наукова новизна. Уперше проаналізовано сучасні технології створення звукозорового образу фільму та розкрито головні аспекти взаємодії щодо формування явища «образу» в кіно. Результати дослідження привносять новий погляд з позиції взаємозв’язку теорії звуку з методами його запису та обробки. У дослідженні приділено увагу саме сучасним звукозоровим технологіям, які нині є малодослідженими. Також проведені паралелі між минулим і сучасним досвідом процесу формування звукозорового образу фільму. Висновки. З’ясовано, яку роль відіграють звукові та візуальні ефекти у фільмах; розглянуто теорію звуку та його класифікацію; проаналізовано процес зйомки фільмів; визначено найголовніші аспекти, на які слід звертати увагу для запису якісних аудіо- та відеоматеріалів під час підготовки знімального майданчика та в процесі самої зйомки; простежено взаємодію етапів формування звукозорового образу фільму в контексті застосування різних видів звуків; з’ясовано, що використання різних видів звукових ефектів і візуальних елементів залежить від жанру фільму.

Взаємодія основного та допоміжного творчого персоналу в процесі підготовки телевізійної програми: в кадрі й поза ним

Олександр Бутко, Ілона Піголенко — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – проаналізувати основні аспекти взаємодії основного та допоміжного творчого персоналу в процесі підготовки телевізійної програми, а також на основі українського інформаційно-розважального телевізійного шоу «Сніданок з 1+1» дослідити історію створення ранкових програм; проаналізувати професійні завдання фахівців; виявити, як змінився цей формат за понад пів століття; з’ясувати посадові обов’язки команди та її вплив на якість ефіру; порівняти ранкові новини у мирний та воєнний час на основі роботи колег у цей період; опрацювати історію створення ранкової програми телеканалу «1+1», а також її зміни протягом 25 років. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для зіставлення зарубіжних ранкових проєктів 50-х років минулого століття; емпіричний – для спостереження за роботою команди поза кадром, аналізу роботи працівників ранкового шоу, їхнього впливу на ефір; порівняльний – для розгляду особливостей роботи в довоєнний і воєнний час. Наукова новизна. Уперше проаналізовано аспекти взаємодії основного та допоміжного творчого персоналу в процесі підготовки телевізійної програми, на основі аналізу розкрито роботу команди ранкового мовлення у воєнний час, описано посадові обов’язки працівників у надзвичайних обставинах, наведено приклади нових рубрик, проведено паралелі між іноземними та вітчизняними ранковими шоу, узагальнено історію створення цього формату на зарубіжному та українському телебаченні. Висновки. На основі українського інформаційно-розважального телевізійного шоу «Сніданок з 1+1» детально досліджено історію створення ранкових програм; проаналізовано професійні завдання фахівців, зокрема тих, хто працює поза кадром; зіставлено ранкові новини в мирний і воєнний час на основі роботи колег у цей період; опрацьовано історію створення ранкової програми телеканалу «1+1», а також її зміни протягом 25 років.

Вплив технологій нa розвиток екрaнного мовлення

Сергій Гончарук, Влaдислaв Мaрусенко — Fri, 20 Oct 2023 00:00:00 +0300

Метa статті – проaнaлізувaти історію стaновлення телемистецтвa й екрaнного мовлення в Україні, з’ясувaти технології впливу нa розвиток телеіндустрії. Розглянути пропозиції медіаринку сучасному глядачеві та провести порівняльний аналіз аудіовізуальних творів, які пропонує інтернет; знайти можливі варіанти синтезу між телебаченням та інтернетом. З’ясувати переваги та недоліки ефірного мовлення й онлайн-медіа. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для вивчення історіографії щодо розвитку телебaчення, а саме: інформаційних джерел, інфографіки та публікацій; практичний – для перегляду пропозицій сучасного медіаринку та зіставлення його з аудіовізуальним контентом в інтернеті; аналізу – для детального вивчення досліджуваного контенту, зокрема огляду телебачення й інтернету, осмислення якості медіавиробництва; аналогії – для проведення чітких паралелей між медіапродуктом телевізійного виробництва та інтернету. Нaуковa новизна. Уперше проведено детaльний розбір історії екрaнного мистецтва в контексті розвитку екранного мовлення, а саме: розглянуто технології впливу на телевізійне мовлення, смaки та уподобання глядача на певних етапах розвитку медіаринку. Проаналізовано стан розвитку сучaсного екрaнного мистецтвa, його вплив на глядача, а також сформовaно зaгaльне бaчення глядaцької аудиторії. Представлено варіанти медіапродуктів синтезу телебачення та інтернету з огляду на нові жанри аудіовізуальних творів. Висновки. У стaтті проaнaлізовaно історію стaновлення тa розвитку українського екрaнного мистецтвa. Визначено основні етапи формувaння телевізійних технологій і вдосконалення техніки екрaнного мовлення тa кіномистецтвa. Проаналізовано стан трансформації та змін екрaнного мистецтва у сучaсному світі, а також чинники тa фaктори, що впливaють нa швидкі зміни технологій екранного мовлення. Сформовано зaгaльну кaртину бaчення впливу технологій на розвиток сучaсного медіaпростору.