Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво

Магістерський фотомистецький проєкт «Древній Самбір у сучасних світлинах»

Олександр Безручко — 2024-12-30

Авторський задум серії. Магістерський фотомистецький проєкт присвячений проблемі ціннісного збереження матеріальних пам’яток культури як вагомих елементів культурної спадщини минулих епох, задокументованих засобами фото- та аудіовізуального мистецтва.

У магістерському фотомистецькому проєкті представлено серію фотографій пам’яток архітектури культурної та сакральної матеріальної спадщини древнього міста Самбора. Встановлено, що серед уцілілих пам’яток вирує сучасне життя, а стіни цих споруд надихають людей своєю могутністю, оригінальністю, досконалістю та історичністю.

Медіатизація життя вимушено переміщених осіб: документально-кінематографічний аспект

Олександр Бутко — 2024-12-30

Мета дослідження – довести важливість оприлюднення на екрані та в сучасному інформаційному просторі успішних історій інтеграції переселенців, окреслити їхній вплив на життя приймаючих громад з акцентом на історичний складник. Проаналізувати проблеми соціально-психологічної адаптації й інтеграції вимушено переміщених осіб. Встановити взаємозв’язок між висвітленням сучасних міграційних процесів у літературних і аудіовізуальних творах. Методологія дослідження. Застосовано такі методи: теоретичний (аналіз кінострічок, інформаційних джерел, узагальнення інформаційного матеріалу, визначення взаємозалежності компонентів, які формують ставлення до вимушено переміщених осіб в цілому); порівняльно-аналітичний (дослідження впливу переселенців на життя приймаючих громад); емпіричний (спостереження за життям і відображенням на екрані різних аспектів, що можуть бути використані для подальших досліджень). Наукова новизна. Вперше проаналізовано проблеми соціально-психологічної адаптації й інтеграції вимушених переселенців у сучасному екранному дискурсі. Зроблено огляд літератури та проведено детальний аналіз взаємозалежності чинників, які формують ставлення до переселенців як активних учасників у процесах функціонування приймаючих громад. За допомогою теоретичного аналізу аудіовізуальних творів встановлено взаємозв’язок між висвітленням сучасних міграційних процесів у літературних і аудіовізуальних творах. Висновки. В статті проаналізовано проблеми соціально-психологічної адаптації й інтеграції вимушених переселенців у сучасному екранному дискурсі. Зроблено огляд літератури та проведено детальний аналіз взаємозалежності чинників, які формують ставлення до переселенців як активних учасників у процесах функціонування приймаючих громад. Узагальнено чинники, які доводять те, що сучасний кінематограф досить детально демонструє проблематику і транслює глядачам не лише сухі факти, а дає змогу зрозуміти психологічні аспекти вимушеного переселення.

Екранна мова в експериментальному кінематографі

Олександр Лішафай — 2024-12-30

Мета дослідження – проаналізувати еволюцію експериментального кінематографа з метою визначення впроваджених елементів в екранну мову. Дослідити вплив нетрадиційного кіно на аудіовізуальний простір, а також виявити його вплив на сучасне масове кіно. Окреслити інноваційні аспекти експерименталізму та визначити їхні перспективи розвитку в контексті сучасного кіносередовища. Методологія дослідження базується на використанні низки наукових методів. Пояснювальний метод спрямований на визначення факторів, що спричинили виникнення відмінностей у кіномові між експериментальним і традиційним кіно. Теоретичний метод ґрунтується на системному аналізі літературних джерел та включає докладний огляд історії експериментального кіно, аналіз наукових праць теоретиків та режисерів з акцентом на визначенні ключових елементів екранної мови. Емпіричний метод передбачає ретроспективний аналіз фільмів експериментального кіно для виявлення особливостей екранної мови. Порівняльний метод використовується для встановлення паралелей між різними рухами експериментального кіно та його синтезі. Наукова новизна: вперше, через ретельний аналіз елементів екранної мови, винайдених і реалізованих у нетрадиційному кінематографі, визначено ключові експериментальні прийоми, які знаходять своє втілення в сучасному масовому кіносередовищі. Висновки. У ході дослідження проаналізовано розвиток експериментального кінематографа та визначено впроваджені елементи в екранній мові. З’ясовано, що експериментальне кіно значно розширило художні можливості традиційного кінематографа. Його елементи екранної мови, колись новаторські, тепер стали прийнятними та широко використовуються в сучасних фільмах. Окреслено інноваційні аспекти та визначено перспективи розвитку нетрадиційного кіно. Шляхом синтезу основних течій експерименталізму, сучасний експериментальний кінематограф стикається з викликами розвитку своєї мови в умовах нинішнього аудіовізуального середовища.

Медіаф’южн як технологія і механізм трансформації екосистеми телебачення у ХХІ столітті

Ігор Печеранський — 2024-12-30

Мета дослідження – розкрити значення медіаф’южну як технології та механізму трансформації екосистеми телебачення у першій чверті ХХІ ст. Методологія дослідження. У статті апробовано, по-перше, екосистемний підхід, що допомагає ідентифікувати телебачення як екосистему та один з важливих сегментів сучасного цифрового аудіовізуального ландшафту, що перебуває на трансформаційній стадії, яка характеризується фузійними, коеволюційними та конвергентними процесами між традиційними та новими медіа, і, по-друге, методологію медіаархеологічних досліджень, згідно з якою традиційні медіа ще становлять значну частину споживання новин серед людей похилого віку, проте нові медіа змінили парадигму розвитку та функціонування телеіндустрії, підштовхуючи перші до деконструкції моделей управління та републікування популярного контенту на соціальних, мобільних і цифрових (нетрадиційних) платформах. Наукова новизна полягає у тому, що вперше акцентовано на важливості медіаф’южн-технології під час конвергенції традиційних і нових медіа в межах сучасного цифрового аудіовізуального ландшафту, концептуалізовано феномен медіаф’южну як механізму трансформації екосистеми телебачення у ХХІ ст. Висновки. Доведено, що медіаф’южн як механізм трансформації екосистеми телебачення стає ключовою тенденцією, особливо на прикладі моделі великого відео, та відкриває нові можливості для розвитку телевізійних медіа завдяки переходу традиційного телебачення до платформної інтеграції з новими медіа. Результатом застосування медіаф’южн-технології також є зміна фокуса уваги та підходів до носіїв і способів доставлення телевізійного (мультимедійного) контенту, моделей роботи з аудиторією («користувацький контент»), реструктуризації редакції новин («диск новин» та «медіадиригент»), зміна моделі виробництва, перетворення її на ланцюжок «планування» всіх форматів.

Авторські наративи у творчості режисерів Близького Сходу

Галина Погребняк — 2024-12-30

Мета дослідження – виявити актуальні наративи у творчості режисерів-авторів кіно Близького Сходу та окреслити особливості його функціонування у просторі міжнародних кінофестивалів. Методологія дослідження. Для вивчення мистецтвознавчого та культурологічного аспекту досліджуваної проблеми було використано аналітичний метод. Також застосовано методи систематизації та узагальнення – для аргументації самобутності феномену режисури фільмів країн Близького Сходу, її місця в сучасних культуротворчих процесах, визначення об’єктивних закономірностей, що характеризують режисерські практики в сучасному міжкультурному просторі; кроскультурний метод – для виявлення особливостей презентації фільмів режисерів Близького Сходу на міжнародних кінофестивалях; культурологічний підхід, який обумовив узагальнену соціокультурну спрямованість дослідження кінематографа близькосхідних країн. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема міжкультурної співпраці у виробництві та дистриб’юції кіно країн Близького Сходу в контексті функціонування програм міжнародної підтримки вперше постала предметом спеціального дослідження; виокремлено та схарактеризовано творчість кінорежисерів, фільми яких було створено як міжнародні проєкти та презентовано на міжнародних кінофестивалях; доведено доцільність використання системного методу у вивченні нових наративів фільмів близькосхідного регіону. Висновки. Ознайомлення з матеріалами, викладеними у статті, розширює арсенал знань щодо специфіки змісту та дистриб’юції фільмів режисерів Близького Сходу в межах міжкультурних проєктів та уможливлює їхнє використання в навчальних курсах з теорії та історії культури, кіномистецтва й режисури.

Анімація в аудіовізуальному мистецтві: соціокультурні аспекти

Катерина Степаненко — 2024-12-30

Мета дослідження – визначити місце анімації в соціальному та геополітичному контексті. Розглянути сучасні технології анімації та проаналізувати можливі методи їх використання. Дослідити актуальність анімації у сучасному житті, особливості її використання та розвитку в різних сферах. Методологія дослідження передбачає застосування методу узагальнення, що уможливив виділити специфічні соціокультурні аспекти анімації; теоретичного – для окреслення впливу анімаційних фільмів на глядача (основним джерелом інформації стали сучасні публікації щодо напрямів впливу анімації у різних сферах). Також здійснено літературний аналіз досліджень і публікацій з обраної теми. Наукова новизна. Вперше проаналізовано напрями можливого використання анімації в Україні під час війни та післявоєнного відновлення, зважаючи на її соціокультурний потенціал. Визначено, що в межах трансформації від класичних мультфільмів до сучасних шедеврів CGI анімація перетворилася на складну форму мистецтва з власним набором унікальних характеристик, серед яких основними є рух і рухомість, візуальна привабливість, емоційні прояви, призупинення реальності, гнучкість і адаптивність, технічні навички та інновації, трансформація і метаморфози, перебільшення та карикатури, символізм і метафори. Висновки. У статті досліджено, що анімаційні фільми мають великий попит у всьому світі. Доведено, що в Україні є кілька анімаційних студій, які активно займаються створенням анімаційних фільмів і серіалів, а також працюють над проєктами для міжнародних ринків. У дослідженні визначено, що анімація як вид мистецтва має численні соціокультурні аспекти, які впливають на сприйняття, створення та поширення анімаційних робіт.

Особливості втілення режисерського задуму в сучасному аудіовізуальному мистецтві

Ганна Чміль — 2024-12-30

Мета дослідження – проаналізувати особливості втілення режисерського задуму в ігровому та документальному кіно за допомогою нових гібридних жанрів, що чинять вплив на специфіку сучасного аудіовізуального мистецтва. Визначити роль жанру мок’юментарі в сучасному кінематографі та осмислити його вплив на створення кінопродукту. Дослідити психологічний вплив документального кіно на сприйняття глядача, а також зміну його світогляду. Окреслити спільні та відмінні риси режисерського підходу до зйомки документальних та ігрових фільмів. Методологія дослідження полягає у використанні таких наукових методів: теоретичного – для аналізу психологічних чинників, що впливають на сприйняття аудіовізуального твору, осмислення видатних прикладів світового кінематографа; порівняльного – для проведення паралелей між ігровим і документальним кінематографом. Також у науковій розвідці використано структурно-системний і загальнонаукові методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, класифікація тощо). Наукова новизна. Вперше зіставлено підходи до знімання документального та ігрового кіно; встановлено деталі феномену гібридного кінематографічного жанру мок’юментарі та вивчено його психологічний вплив на глядача; окреслено вплив жанру мок’юментарі на формування аудіовізуального твору за допомогою асоціативного монтажу. Висновки. В статті проаналізовано втілення режисерського задуму в ігровому та документальному кіно за допомогою нових гібридних жанрів, що чинять вплив на специфіку сучасного аудіовізуального мистецтва. Визначено роль жанру мок’юментарі в сучасному кінематографі та вивчено його вплив на створення кінопродукту. Досліджено психологічні чинники сприйняття глядачем документального кіно, за допомогою яких відбувається зміна його світогляду.

Режисерське спостереження як фокусування достовірності сприйняття реальних подій в сучасному документальному кіно

Роман Ширман — 2024-12-30

Мета дослідження – з’ясувати роль режисерського спостереження щодо достовірності сприйняття реальних подій у сучасному документальному кіно. Методологія дослідження. У статті застосовано такі методи: аналітичний – для осмислення публікацій із сучасної теорії документального кіно, робіт відомих теоретиків і практиків; емпіричний – для вивчення використання режисерського спостереження щодо створення антивоєнного наративу; комунікативний аналіз аудиторії – для виявлення реакцій і відгуків глядачів на документальні фільми, що дало змогу дослідити, як глядачі сприймають певні наративи в них і як це може вплинути на їхні уявлення про глобальні проблеми. Наукова новизна. У дослідженні вперше проаналізовано роль режисерського спостереження як інструменту для досягнення достовірності сприйняття реальних подій у сучасному документальному кіно, включаючи вплив інтерв’ю як інструменту щодо розкриття внутрішнього світу героя та виявлення ролі методу спостереження у створенні антивоєнного наративу. Стаття розширює горизонти розуміння сучасного аудіовізуального мистецтва та внеску режисерського спостереження в сучасну документальну практику, у ній з’ясовується специфіка використання цих методів у контексті сучасних викликів та культурних змін. Висновки. Режисерське спостереження визначено як ключовий інструмент, який допомагає фокусувати достовірність сприйняття реальних подій у сучасному документальному кіно. Дослідження ролі методу спостереження показало, що об’єктивність у сучасному документальному кіно є складним завданням через суб’єктивний погляд режисера, проте ця суб’єктивність може бути використана для створення більш насиченого, емоційного та відкритого щодо зображення реальності наративу. Завдяки аналізу підходів та поглядів відомих теоретиків й аналізу прикладів з аудіовізуального мистецтва з’ясовано важливість режисерського спостереження як інструменту, що сприяє наближенню глядачів до реальності подій, а також встановлено роль інтерв’ю у дослідженні внутрішнього світу героїв.

Трансформація новинного контенту в умовах війни на прикладі телемарафону «Єдині новини»

Олександр Бутко — 2024-12-30

Мета дослідження – дослідити трансформаційні процеси новинного контенту в умовах війни на прикладі телемарафону «Єдині новини». Проаналізувати, яких оновлень зазнало українське телебачення від початку російсько-української війни. Визначити, які зміни відбулися у програмному контенті мовлення. Довести важливість телемарафону в житті суспільства, дослідити документальне телебачення та яких змін воно зазнало у воєнному аспекті. Методологія дослідження полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу телевізійних сюжетів, інформаційних джерел, вивчення впливу інформаційного приводу на якість телевізійного матеріалу; аналізу – для дослідження телевізійного етеру; синтезу – для вивчення інформаційних джерел, визначення взаємозалежності структурних компонентів, які формують новину; емпіричного – для систематизації власного досвіду, узагальнення ролі об’єднаного марафону у висвітленні ключових подій і героїв, окреслення змін у документальному телебаченні під час війни. Наукова новизна: вперше проаналізовано елементи висвітлення реальних подій війни, проведено аналіз відображення героїв російсько-української війни, досліджено висвітлення документального контенту в сучасному національно-інформаційному просторі, акцентовано на правдивості донесення інформації, а також наголошено на перекручуванні деяких фактів чи подій. На прикладі героїв війни висвітлено історії, які не є вигадками і відбувалися насправді. Висновки. У статті проаналізовано оновлення в інформаційному мовленні від початку повномасштабної війни, визначено основні зміни у програмному контенті та окреслено їх вплив на глядача. Проведено аналіз телевізійних сюжетів. Доведено важливість телемарафону в повсякденному житті громадян. Визначено взаємозалежність структурних компонентів, які формують новину. Досліджено зміни, які відбулися в документальному кіно у воєнному аспекті. Також вивчено особливості донесення правдивості інформації про події та факти. Оприлюднено невигадані історії, які стали ключовими у цій війні.

Техніка мовлення як основа професійної майстерності тележурналіста

Віталій Захаров — 2024-12-30

Мета дослідження – дослідити техніку мовлення як основу професійної майстерності тележурналіста, зокрема головні аспекти кіномистецтва в професії теле-, радіожурналіста, вивчити комунікативні техніки, методи та інструменти, вміння аналізувати й оцінювати кінематографічні твори. Опанувати основи комбінації глибокого розуміння кінонаративу, володіння комунікативними навичками та використання різноманітних методів медіавиробництва. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу та синтезу – проаналізовано вплив тележурналістів на якість передачі інформації та взаємодію з глядачами; узагальнення та систематизації зібраної інформації – на основі отриманих даних сформовано рекомендації теле-, радіоведучим щодо вдосконалення їхніх навичок, а також систематизовано інформаційну базу; порівняльного методу – проведено паралелі роботи в різній тематиці етеру, в ефективності та результативності сучасного медіапростору. Наукова новизна полягає в актуальності обраної теми, оскільки покращення технологій і доступності до медіа сприяють розширенню можливостей для розвитку телерадіожурналістики. Ми спостерігаємо появу нових медіа, які використовують технології, що ще вчора здавалися нереальними. Тема є досить перспективною, оскільки зростає попит на онлайн-медіа, вебінари, стримінгові платформи і, відповідно, конкурентоспроможність. Успішна молодь становить значну частину аудиторії телерадіожурналістики, тому вивчення їхніх потреб є важливим завданням для популяризації риторів. Висновки. У статті досліджено засоби кіномистецтва, які використовують телеведучі для належного професійного виконання своєї роботи. Опановано основи комбінації розуміння кінонаративу. Проаналізовано комунікативні навички медіафахівців, що допомагають забезпечити якісні проєкти у сфері медіа та випустити висококваліфікованих ораторів. Роботу спрямовано на вдосконалення знань про зазначену спеціальність.

Особливості операторської зйомки телевізійних програм в інтер’єрі

Баталіна Христина — 2024-12-30

Мета дослідження – розглянути особливості процесу зйомки телевізійних програм в інтер’єрі та їхній вплив на візуальне мистецтво і сприйняття аудиторією. Розкрити важливі аспекти, такі як використання світла, композиція кадру та мізансцена, які визначають якість створеного телевізійного контенту. Дослідити фактори, що впливають на вибір інтер’єрних місць для зйомок, такі як фінансові обмеження, наявність ресурсів і обладнання, а також особливості самого контенту програми. Методологія дослідження. Теоретичний метод застосовано для аналізу вже наявної наукової літератури та публікацій у сфері медійних досліджень, що дало змогу систематизувати й упорядкувати концепції, які розкривають сутність та функціональність операторської зйомки телевізійних програм. На основі емпіричного методу проведено практичні дослідження, збір даних та зйомка інтерв’ю з експертами. Отримані результати оброблено й проаналізовано з метою вивчення впливу цих програм на аудиторію та її сприйняття. Системно-аналітичний метод використано для аналізу взаємозв’язків між різними елементами авторських телевізійних програм та їхнього впливу на глядачів. Наукова новизна. У дослідженні актуалізовано важливість розуміння і врахування всіх зазначених аспектів для фахівців з телевізійної продукції та візуального мистецтва, а також з’ясовано можливості щодо покращення якості телевізійного контенту та більшої ефективності його впливу на аудиторію, що визначає загальний успіх програми. Висновки. Проведене дослідження актуалізує проблему важливості подальшого розвитку та вдосконалення знань у сфері зйомок телевізійних програм в інтер’єрі. Аналіз авторських програм свідчить про важливість освітлення та композиції кадру для створення високоякісного телевізійного контенту. Чітке розуміння обмежень і можливостей інтер’єрних зйомок є визначальним чинником підвищення їхньої якості та впливу на глядачів.

Технології відеозйомки та допоміжні технічні засоби оператора як невід'ємна складова досягнення творчого задуму в аудіовізуальному мистецтві

Олександр Безручко — 2024-12-30

Мета дослідження – з'ясувати історію розвитку технічного складника аудіовізуальних мистецтв, а саме розвиток кіно-, телезнімальних камер, відео і звукозаписуючих пристроїв, обладнання для монтажу, кольорокорекції та виготовлення спецефектів; вивчити складники еволюції технологій відеозйомки, залежність можливостей втілення творчих задумів у аудіовізуальних творах від поточного розвитку допоміжних операторських засобів; проаналізувати важливість правильного вибору і застосування оператором всього доступного діапазону знімальної та допоміжної техніки у виробництві аудіовізуального твору. Методологію дослідження визначають такі методи: теоретичний – для вивчення профільної літератури, наукових досліджень і статей у фахових періодичних виданнях, збору та аналізу інформації на означену тему, узагальнення й типізація – для систематизації технічного й наукового матеріалу, відбір та аналіз – для вивчення характеристик знімальної і допоміжної техніки, узагальнення їхнього впливу на реалізацію якісного і творчого складників візуального ряду, визначення взаємозалежності знімальної техніки та новітніх технологій. Застосовано емпіричний метод для опису власного досвіду автора під час роботи оператором з використанням різного знімального й допоміжного обладнання в створенні телевізійного контенту. Наукова новизна. Вперше проаналізовано вплив розвитку знімального операторського обладнання і допоміжної техніки на можливості втілення оператором нових пластичних форм та досягнення особливого зображального характеру й стилістики, яка буде відповідати творчому режисерському задуму в аудіовізуальному творі. Висновки. У ході дослідження з'ясувано складники розвитку технологій відеозйомки, на основі спеціальних технічних видань та власного практичного досвіду автора детально висвітлено залежність можливості практичного втілення творчого задуму від наявності необхідної професійної знімальної техніки, різноманітного спеціалізованого обладнання та сучасних технологій.

Технологічний аспект виробництва документального відео: від постпродакції до систем стабілізації і автоматичного фокусування

Едуард Тімлін — 2024-12-30

Мета дослідження – виявити вплив сучасних технологій на процес створення документальних відеоробіт та їхню важливість для розвитку цього жанру; висвітлити роль постпродакційного процесу у створенні документального відео та його вплив на наратив і враження глядачів; розглянути принципи роботи автоматичних систем фокусувань; порівняти різні типи стабілізації. Методологія дослідження. Застосовано такі методи: теоретичний – для аналізу наукових робіт і публікацій, пов’язаних із сучасними технологіями у відеопродукції та їхнім впливом на документальне відео; аналіз і синтез – для дослідження передових технологій у відеозйомці та обробці відеоматеріалів, включаючи програмне забезпечення для постпродакції, системи стабілізації камер, системи автоматичного фокусування та їхнього впливу на розробку відеоматеріалу; узагальнення та систематизації – на основі опрацьованої джерельної бази та відео зроблено висновки, а також проведено систематизацію теоретичного підґрунтя дослідження. Наукова новизна. Сутність наукової новизни статті полягає в ретельному дослідженні сучасних технологій, які впливають на виробництво документального відеоконтенту на всіх етапах – від постпродакції до процесу зйомки. Аналіз цих технологій у контексті документального кіно відкриває нові можливості для творців та сприяє розвитку галузі відеопродукції, забезпечуючи вищу якість та впливовість документальних робіт на сучасне суспільство. Висновки. У ході дослідження проаналізовано сучасні технології, що роблять створення документальних відеоробіт легшим та покращують їхню якість. Детально опрацьовано використання передових камер, програмного забезпечення для постпродакції, систем стабілізації та автоматичного фокусування. З’ясовано, що це дозволяє досягати високих стандартів зображення та підвищує продуктивність виробництва. Ці технологічні новації сприяють розвитку документального кіно та розширюють можливості творців у висвітленні різних аспектів функціонування суспільства й розвитку природи.