Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво

Найкращий спосіб передбачити майбутнє – створити його

2025-06-11T14:14:12+03:00

Слова, зазначені в назві рецензії, належать Абрахаму Лінкольну, 16 президенту США. Вислів влучно характеризує те, що створили спільними зусиллями дві редакції – з Лондонського університету Королеви Марії (Великобританія) та Харківської державної академії культури (Україна). Йдеться про Спеціальний спільний випуск журналів «Культура України» та «Дослідження російського та радянського кіно». Нехай читачів не лякає назва Лондонського наукового журналу – це не зрада. Видання виходить ще з 1990-х рр. Так сталося, що його представник – Джеремі Гікс – останні десять років входив до редколегії українського видання. Після повномасштабного вторгнення багато іноземних діячів науки і культури висловлювали співчуття та всіляко допомагали українцям. Джеремі Гікс теж вирішив допомогти і не лише написав статтю для журналу «Культура України», а й запропонував створити спеціальний випуск з історії українського кіно. Два роки тривала робота з відбору авторів та статей, і наприкінці 2024 р. спецвипуск вийшов двома мовами: англійською в Лондоні (на сторінках журналу «Дослідження російського та радянського кіно») і 2025 р. українською в Харкові («Культура України»).

Образ дитини у фільмах жахів ХХ–ХХІ ст.

2025-06-11T14:30:29+03:00

Монографія Х. Баталіної «Дитина як втілення зла у фільмах жахів ХХ–ХХІ ст.» (2023) присвячена одному з найцікавіших типів сучасного екранного хоррору. Авторка в рецензованій монографії, що є продовженням попередніх досліджень в авторефераті дисертації (Січна, 2018a), дисертації кандидатки мистецтвознавства «Образ дитини як центрального персонажа у фільмах жахів другої половини XX – початку XXI століття» (Січна, 2018b), а також у статтях «До історії створення та інтерпретацій одного з міфів сучасного кінематографічного "хоррору"» (Костюк, 2011), «До історії розвитку образу дитини у фільмах жахів» (Костюк, 2012а), «Передумови для виникнення образу дитини як носія зла в сучасному українському та російському кінематографі» (Костюк, 2012b), «Екранні мистецтва як засіб формування сучасної міфологічної свідомості» (Костюк, 2013a), «Містичні мотиви у творчості Юрія Іллєнка» (Костюк, 2013b), «Італійський хоррор 60-х: ірраціональний жах на екрані» (Костюк, 2016), «Насильство в контексті історії світового кіно» (Batalina and Kostiuk, 2022), аналізує наслідки введення дитячого образу в систему загроз, що знаменувало радикальну трансформацію у сфері ціннісних координат сучасного суспільства. У роботі також розглянуто найбільш знакові фільми в межах обраного напряму за тематичними, жанровими та стилістичними ознаками.

Гіперімерсивний поворот і Метавсесвіт: гейміфікація аудіовізуального ландшафту

2025-06-11T14:44:38+03:00

З кожним роком все більше зарубіжних дослідників пишуть про трансформаційний вплив гейміфікації на цифрові аудіовізуальні екосистеми та ландшафт у цілому. Як відомо, гейміфікацію визначають як процес покращення послуг за допомогою важелів стимулювання ігрового досвіду (мотиваційних) і подальших поведінкових результатів (Hamari, Koivisto and Sarsa, 2014). Так само ні для кого не є секретом те, що гейміфікація кіно- та телеіндустрій набула певної популярності завдяки цифровим медіа та стримінговим платформам, коли глядачі перестали позиціонуватися як пасивні реципієнти й почали бажати та реально впливати на сюжет історії або ставати учасниками наративу. Тому гейміфіковані кіно- та телевізійні твори активно використовують інтерактивний наратив, щоб дати змогу глядачам стати «гравцями», які впливають на історію та отримують новий глядацький досвід. Зрештою, це створює умови для операціоналізації того, що Г. Вілліс (Willis, 2016) кваліфікує як посткінематографічні засоби, застосування яких у сучасному медіаландшафті передбачає використання неантропологічних акторів, а також побудову фрагментарних і нелінійних наративів. Власне, перетин інтерактивного наративу та посткінематографічних форм і залучає елементи гри в кіно- та телемистецтво, даючи змогу аудиторії обирати напрямок історії, завдяки чому, по-перше, остаточно руйнується чітко фіксована наративна структура традиційних фільмів, а, по-друге, емоційний глядацький досвід стає складнішим і глибшим: приміром, у відомому серіалі та телешоу «Людина проти дикої природи» (Man vs. Wild) глядачі можуть контролювати кожен рух експерта з виживання Бера Гріллза, що посилює відчуття занурення та підтверджує тезу про «гіперімерсивний поворот».

Документальний стиль в ігровому кіно

2025-06-11T10:45:20+03:00

Мета статті – проаналізувати генезис і розвиток документального стилю в ігровому кіно, дослідити передумови його появи, основні характеристики та їх еволюцію, а також причини й особливості використання цього стилю кінематографістами в різні історичні періоди. Розглянути вплив основних напрямів документалістики, телебачення та аматорського відеоконтенту на його формування та застосування в художніх стрічках. Встановити важливі тенденції сучасного ігрового кінематографа, пов’язані з використанням документальної форми, та окреслити її вплив на появу нових жанрів і піджанрів цього виду кіно. Методологія дослідження базується на комплексному підході, який охоплює аналіз літературних джерел – для формування теоретичної бази та визначення ключових понять, історико-культурний аналіз – для вивчення історичних, технічних, соціальних і культурних передумов, хронологічний метод – для встановлення каузальності досліджуваних явищ, метод кейс- стаді, який полягав у стилістичному та критичному аналізі обраних фільмів як найбільш виразних прикладів, а також компаративний аналіз – для порівняння різних картин і кінематографічних течій. Наукова новизна. Вперше узагальнено всі найважливіші аспекти, пов’язані з формуванням та еволюцією документального стилю в ігрових стрічках у період від експериментів радянських кіноавангардистів до його використання в сучасному кінематографі. На основі дослідження найбільш характерних прикладів визначено поширені засоби, на яких базується цей стиль, а також основні причини та особливості їх використання. Окрему увагу приділено деяким передумовам появи нових жанрових форм, що виникли внаслідок експлуатації «документальності» в художніх картинах. Висновки. У статті визначено роль основних тенденцій документалістики, телевізійного контенту та, зокрема, аматорських відео у становленні та розвитку документального стилю в ігровому кіно. Доведено прямий та опосередкований вплив ідей радянського режисера Дзиґи Вертова на картини, в яких вони застосовувалися. Проаналізовано роль зазначеного стилю у формуванні гібридного жанру мок’юментарі.

Аудіовізуальний зміст екрана як основа втілення режисерського творчого задуму

2025-06-11T10:54:51+03:00

Мета статті – проаналізувати вплив аудіовізуальних творів на суспільну свідомість, встановити роль сценарію у конструюванні ідейно- художнього осердя фільму, дослідити особливості використання монтажу задля утримання уваги аудиторії. Проаналізувати праці науковців і систематизувати складники аудіовізуального змісту екрана з метою впливу на глядача. Окреслити методи та засоби, які можуть бути використані для втілення режисерського авторського задуму. Методологія дослідження. Було застосовано такі методи: теоретичний – для аналізу та систематизації наявних інформаційних джерел і вивчення методів впливу на глядача, дослідження монтажних засобів в екранних творах; науковий – для опрацювання технічно-наукового матеріалу; емпіричний – для систематизації власного досвіду. Також застосовано системно-аналітичний підхід щодо визначення цілей і стратегій наукового дослідження, а саме: за допомогою спеціальних методів проаналізовано аудіовізуальний зміст екрана як основу втілення режисерського задуму, окреслено можливості впливу аудіовізуальних творів на суспільну свідомість. Наукова новизна. Вперше проаналізовано аудіовізуальний зміст екрана як основу втілення режисерського творчого задуму з метою впливу на глядача; за допомогою теоретичного аналізу систематизовано компоненти екранних мистецтв як складники режисерського задуму, визначено можливості цих складників у потенційному впливі на аудиторію. Висновки. У статті проаналізовано вплив аудіовізуальних творів на суспільну свідомість, за допомогою аналізу робіт науковців встановлено роль сценарію у конструюванні ідейно-художнього осердя фільму. Детально досліджено особливості використання монтажу з метою впливу на глядача. Узагальнено компоненти аудіовізуального змісту екрана як основи втілення режисерського задуму.

Product placement у сучасному кіномистецтві

2025-06-11T11:13:00+03:00

Мета статті – проаналізувати роль product placement у сучасному кіномистецтві. Дослідити ефективність реклами в кінофільмах, визначити її фінансовий вплив на бюджети фільмів, розглянути способи взаємодії героїв фільмів з рекламними продуктами для розкриття їхнього впливу на сприйняття аудиторією. Методологія дослідження. Були застосовані такі методи: аналіз – для ознайомлення з літературою та електронними ресурсами з теми дослідження, порівняння – для зіставлення реклами світових брендів у зарубіжному та українському кіно, спостереження – для перегляду різних стрічок, де використовується принцип імплементування продукту в стрічку, дослідження фінансових аспектів, включаючи витрати на рекламу, прибуток від угод з рекламодавцями та вплив на загальний бюджет фільмів. Наукова новизна. Вперше проаналізовано продакт-плейсмент як самостійний і унікальний вид реклами, що застосовується в українській кіноіндустрії. Розглянуто нові тенденції у фінансуванні стрічок і маркетингових планах. Здійснено оновлений огляд сучасних тенденцій і стратегій використання продакт-плейсменту. Визначено роль товарних інтеграцій у сприйнятті глядачами кінофільмів, що зумовили нове розуміння ефективності реклами в кіноіндустрії та її впливу на споживачів. Висновки. У статті проаналізовано роль і вплив product placement у сучасному кіномистецтві в різних контекстах. Завдяки вивченню фінансових аспектів, взаємодії героїв з товарами та ефективності реклами у кінофільмах було виявлено, що product placement є значущим феноменом у сучасній кіноіндустрії. У дослідженні розширено розуміння ролі product placement у сучасному кіномистецтві та осмислено нові підходи до подальших досліджень цього напряму.

Особливості втілення режисерського задуму в процесі екранізації літературних творів, опер і театральних вистав

2025-06-11T12:42:42+03:00

Мета статті – дослідити взаємодію екранної та сценічної діяльності, вивчити вплив театральних вистав на кінематограф, виявити появу нових жанрів у кінематографі завдяки об’єднанню різних видів мистецтва та окреслити значення екранізації літературних творів. Методологія дослідження. Був застосований аналіз теоретичних матеріалів і наукових праць – для визначення впливу різних видів мистецтв один на одного, осмислення ролі перетворення літературного твору на екранний, характеристики нових мистецьких жанрів, що охоплює вивчення взаємозв’язків між різними мистецькими дисциплінами, а також впливу їх еволюції на формування нових творчих напрямів і стилів у сучасному мистецтві. Розкрито специфіку адаптації літературних творів до екранного формату, досліджено методи перенесення сюжету, персонажів та ідей з книжкового тексту на екран, а також проаналізовано вплив цього процесу на сприйняття твору глядачами і його інтерпретацію. За допомогою методу порівняння різних видів мистецтва схарактеризовано взаємодію між літературою, кіно, театром та іншими формами мистецтва, виявлено спільні риси та відмінності у способах виразності та впливу на аудиторію. Метод синтезу дав змогу з’ясувати особливості взаємодії різних мистецьких форм і виявити, як взаємодія між літературою, кіно, театром та іншими видами мистецтва сприяє створенню нових інтерпретаційних можливостей. Наукова новизна полягає у тому, що вперше проведено аналіз екранних творів і сценічних постановок як окремих видів культурної діяльності, вивчено змішування жанрів і появу кіноопери як нового виду сучасного мистецтва завдяки екранізації літературних творів. Висновки. Під час дослідження було проаналізовано не лише взаємодію кінематографа та сценічних видів мистецтва, але й виявлено взаємовплив театральних постановок на екранну діяльність. Досліджено, як естетика театрального мистецтва впливає на знімання та монтаж кінематографічних картин. Крім того, окреслено роль екранізації літературних творів у розвитку кінематографа, її значення як способу перетворення словесного тексту на візуально-аудіовізуальний продукт і збагачення мистецького досвіду глядачів.

Драматургія як інструментарій кінематографа у відображенні реальності та моделюванні глядацького сприйняття

2025-06-11T12:56:44+03:00

Мета дослідження – проаналізувати роль драматургії у кінематографі, зокрема в процесі створення реальності на екрані, передавання глибоких почуттів і впливу на сприйняття глядачів. Визначити особливості використання технічних засобів для створення емоційного зв’язку з аудиторією, а також дослідити можливості сюжетних ліній і конфліктів у досягненні реалістичності в кінематографічному мистецтві. Методологія дослідження. У статті застосовано такі методи: теоретичний – для аналізу телевізійних фільмів, інформаційних джерел; емпіричний – для систематизації власного досвіду в короткометражних кінофільмах драматичного характеру; узагальнення – для виявлення впливу драматургії на кінематограф у цілому, визначення взаємозалежності її механізмів у моделюванні глядацького сприйняття. Наукова новизна. Вперше проаналізовано ключові аспекти драматургії в контексті впливу на кінематограф, проведено детальний аналіз взаємозалежності цих механізмів у моделюванні глядацького сприйняття, за допомогою теоретичного аналізу телевізійних фільмів визначено інструменти кіномистецтва, які впливають на відображення реальності та формування власного бачення. Проведено порівняльний аналіз драматургічних підходів між кіно та іншими формами мистецтва (театром, літературою). Переосмислено класичні аспекти конфлікту в контексті сучасних технологій або змін у суспільстві. Висновки. У статті розкрито ключові механізми драматургії. За допомогою аналізу телевізійних фільмів встановлено її функцію в кінематографі. Детально опрацьовано інструменти, які відображають реальність у мистецтві та моделюють глядацьке сприйняття. Предметно доведено роль структурних елементів драматургії щодо створення реалістичності відображення та модифікації дійсності. Досліджено еволюцію кінематографа з огляду на розвиток нових технологій і зміни глядацьких звичок.

Специфіка акторського виконавства прозових літературних творів і віршів в аудіовізуальному мистецтві: сучасні практики

2025-06-11T09:40:05+03:00

Мета статті – проаналізувати специфіку акторського виконавства прозових літературних творів і віршів в аудіовізуальному мистецтві. Розглянути особливості акторського художнього читання на камеру в психоемоційному контексті, встановити роль монологу для виконавця в кіно, довести важливість акторської репрезентації прозових творів у сучасному медійному просторі. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів: теоретико- аналітичного – для проведення аналізу щодо акторських здібностей і психологічних фактів, спираючись на наукове підґрунтя досліджень відомих акторів і майстрів-педагогів, поглиблюючись в уявні та практичні етапи читання художніх літературних творів і віршів, аналізуючи кожен складник окремо; методу спостереження – для проведення аналітичного спостереження за поведінкою та технікою під час акторського читання акторів-початківців, які знаходяться в природному стані; емпіричного – для експериментальної перевірки, що базується на прямому втручанні до суб’єкта, який знаходиться в процесі читання літературних творів і віршів, задля створення контрольованих і керованих умов, які дають змогу виділити характерні психоемоційні ознаки під час акторського виконання. Наукова новизна. Вперше застосований психотехнічний акторський аналіз читання художніх літературних творів і віршів виконавця на камеру. Вивчено та проаналізовано основні форми художнього читання з погляду самоспостереження актором свого внутрішнього психоемоційного стану перед записом. Висновки. У статті проаналізовано особливості акторського художнього читання художніх літературних творів і віршів на камеру в психоемоційному контексті. Під час читання літературного тексту встановлено роль монологу, що є характерним складником акторського читання в аудіовізуальних творах. Детально опрацьована і доведена важливість акторської репрезентації прозових творів у сучасному медіапросторі.

Психологічні стратегії актора в процесі втілення ролей у театрі та кіно

2025-06-11T10:13:12+03:00

Мета статті – дослідити психологічний контекст акторської майстерності, з’ясувати способи адаптації виконавця до ролі в театрі та кіно; розглянути особливості втілення образу в різних сценічних середовищах і психотехніки артиста під час адаптації до ролі. Методологія дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для аналізу кінематографічних матеріалів, інформаційних джерел, наукових праць щодо акторської майстерності та втілення ролі в різних екранних середовищах; порівняльний – для зіставлення різних акторських технік і підходів у процесі втілення ролей, зокрема американського та європейського стилів; метод синтезу – для формування узагальненого уявлення про вплив акторських технік на сприйняття ролей через інтеграцію отриманих даних і поєднання теоретичних підходів з практичними прикладами для створення цілісної картини. Наукова новизна. Вперше проаналізовано психологічні аспекти створення акторської майстерності в кінематографі, театрі; детально проаналізовано особливості адаптації актора на сцені та в кіно. Дослідження також охоплює методи психологічної підготовки, що допомагають акторові адаптуватися до умов, що постійно змінюються, на сцені та знімальному майданчику, зокрема з погляду емоційної регуляції та підтримки професійної концентрації, а також взаємодії з технічними елементами зйомки. Висновки. У статті досліджено складність психотехніки та адаптації виконавця у кінематографі та театрі. За допомогою аналізу інформаційного простору майстерності актора були детально опрацьовані психотехніки артиста в різних екранних середовищах. Проаналізовано важливість імпровізації як однієї з ключових технік кіноактора.

Українська тележурналістика як інформаційна зброя в умовах війни

2025-06-11T10:27:38+03:00

Мета статті – дослідити особливості роботи воєнних тележурналістів, правила, можливості та заборони в сучасному інформаційному полі, проаналізувати аспекти впливу їхньої діяльності на суспільство, довести важливість роботи спеціалістів під час війни та озброєних конфліктів. Методологія дослідження. У статті застосовано такі методи: теоретичний – проведено розбір і перегляд з подальшим аналізом, виявлено важливі аспекти впливу та реакції людей, зіставлено якість і значущість роботи спеціалістів у різних часових проміжках, виявлено ключові події, які вплинули на роботу воєнкорів і воєнну тележурналістику в цілому; систематичний – покроково переглянуто та ретельно досліджено події, які були висвітлені різними медіа, що пов’язані з діяльністю медійників у небезпечних місцях, зокрема в Україні; порівняльний – проведено паралелі між роботою спеціаліста та діями цивільних. Наукова новизна. Вперше проведено дослідження, яке охоплює не один часовий проміжок розвитку та падіння воєнної тележурналістики, детально проаналізовано роботу спеціалістів. Завдяки цьому дослідженню можна застерегти майбутніх тележурналістів, які хочуть стати воєнними кореспондентами, що це небезпечно, а відповідальність є великою. Водночас стаття може слугувати ознайомчим матеріалом для майбутніх спеціалістів у цій галузі. Висновки. У статті проаналізовано різні публікації, документи, посібники, книги. Завдяки дослідженню можна зрозуміти важливість навчання майбутніх воєнних кореспондентів. Встановлено, що самоцензурування є надважливим під час війни або озброєних конфліктів. Також аналіз надав можливість зрозуміти, що іноді доведеться робити складний вибір, у якому може стояти на кону життя людей.

Життя і творчість Лесі Українки крізь призму хореографічного мистецтва: екранно-сценічний дискурс

2025-06-11T10:36:35+03:00

Мета дослідження – показати тісні зв’язки між літературними творами Лесі Українки та хореографічним, музичним, сценічним й аудіовізуальним мистецтвом, окреслити режисерські засоби адаптації віршованих текстів засобами екранного, музичного, сценічного, хореографічного мистецтва. Методологія дослідження. В статті було використано загальнонаукові методи (індукція, дедукція, комплексний мистецтвознавчий аналіз, синтез), що дало можливість різнобічно вивчити історико-культурне підґрунтя досліджуваної проблеми, а також застосовано методи систематизації та узагальнення – для аргументації самобутності феномену хореографії в контексті сценічного, музичного, екранного мистецтва. Наукова новизна полягає у з’ясуванні специфіки режисерської діяльності через дослідження особливостей екранізації літературних творів Лесі Українки з використанням засобів хореографічного мистецтва. Висновки. Обґрунтовано, що використання режисерами та хореографами виражальних засобів, які забезпечують хронологію творення образу (довгі кадри, внутрішньокадровий монтаж, акустичні та світлотіньові ефекти), є свідченням високого ступеня майстерності в екранному, сценічному, хореографічному мистецтві. Доведено, що екранна творчість режисерів сприяє широкій популяризації балетного, сценічного, музичного мистецтва.

Магістерський фотомистецький проєкт «Дівич-вечір»

2025-06-11T13:54:27+03:00

Авторський задум магістерського фотомистецького проєкту «Дівич-вечір» виник з бажання зберегти і відтворити красу та велич українських весільних обрядів через об’єктив фотокамери. Ця фотографічна серія, зроблена у селах Горошова, Вільхівці та Кривче на Тернопільщині, акцентує на етнічному одязі та головних уборах наречених, які стали символом їхньої культури та традицій.

Фотографії у межах проєкту демонструють не лише зовнішню красу та елегантність етнічного одягу, але й відтворюють глибокі емоції та сили, що приховані в кожному кроці цих вінкоплетінь, стають своєрідним свідченням багатогранності та краси української етнічної спадщини, де кожна деталь має своє значення та власну історію.