http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/issue/feed Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво 2025-12-25T19:43:27+02:00 Ірина Гавран \ Iryna Gavran avmiv@ukr.net Open Journal Systems <div class="cmp_notification callout">Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1017 (додаток № 3) від 27.09.2021 науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі знань «Мистецтвознавство» зі спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво і виробництво»</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво» є науковим рецензованим виданням відкритого доступу, що публікує статті з актуальних питань загальнотеоретичних, мистецьких, історичних, практичних аспектів у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва. У збірнику висвітлюються результати досліджень творчості митців, архівні дослідження, бібліографічні огляди.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал адресовано вченим, експертам, викладачам та науково-педагогічним працівникам, що займаються науковим дослідженням і намагаються знайти ціннісно-смислові обрії сучасного мистецького, виробничого та аудіовізуального процесів.</p> <p><img src="http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/audiovisualart-homepageimage.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-2674 (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-4049 (online)</p> <p>Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1210 від 31.10.2023 року. <br /><strong>Ідентифікатор медіа: R30-01925</strong></p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> <a href="http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#editor-in-chief">Олександр Безручко</a></p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> <a href="http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#deputy-editor">Ірина Гавран</a></p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> <a href="http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#executive-editor">Алла Медведєва</a></p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />вул. Д. Дорошенка, 14, каб. 75, м. Київ, Україна, 01042</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380442846384">+38(044)284-63-84</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:audiovisual-art@knukim.edu.ua">audiovisual-art@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:avmiv@ukr.net">avmiv@ukr.net</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Faudiovisual-art.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <!-- <a href="https://europub.co.uk/journals/28102" target="_blank"><strong>EuroPub</strong></a>, --> <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;authuser=3&amp;user=LhKkRTwAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <!-- <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3392&NAME=Bulletin_of_Kyiv_National_University_of_Culture_and_Arts._Series_in_Audiovisual_Art_and_Production" target="_blank"><strong>Journal Factor</strong></a>, --> <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=45292" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Bulletin%20of%20Kyiv%20National%20University%20of%20Culture%20and%20Arts.%20Series%20in%20Audiovisual%20Art%20and%20Production" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-2674" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/VbjE94j8/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e7191dc46e0fb0001d28985/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <!-- <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/26172674" target="_blank"><strong>ResearchBib</strong></a>, --> <a href="https://www.researchgate.net/journal/Bulletin-of-Kyiv-National-University-of-Culture-and-Arts-Series-in-Audiovisual-Art-and-Production-2617-2674" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://app.scilit.net/sources/94851" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <!-- <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51445" target="_blank"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, --> <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2617-4049&amp;qt=owc_search" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=bknucaa" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/247" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347825 Сучасні практики репортажної зйомки: технічні та образотворчі аспекти 2025-12-23T21:18:05+02:00 Володимир Гуєвський guevskijvolodimir@gmail.com Микита Мельников nikitos2t2@gmail.com <p><strong>Мета статті </strong>– проаналізувати сучасні тенденції репортажної зйомки та дослідити актуальні практики у галузі тележурналістики, зосереджуючись на технічному та образотворчому аспектах. Особливу увагу приділено впливу технологічного прогресу на використання інноваційних засобів, таких як мобільні пристрої та дрони, що суттєво змінюють якість, структуру та зміст репортажів. <strong>Методологія дослідження</strong> полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу сучасних наукових і фахових джерел, публікацій з питань репортажної зйомки, технологічних інновацій у телевізійній журналістиці, проблем інформаційної грамотності, а також теорій зображення та сприйняття; емпіричного – для дослідження конкретних прикладів репортажів, створених із застосуванням новітніх технологій у медійній практиці, та спостереження за їхнім впливом на аудиторію; компаративного – для порівняння репортажних матеріалів, знятих за допомогою традиційного обладнання та сучасних технологій, що дає змогу виявити відмінності у сприйнятті матеріалу споживачем та ефективності передавання інформації. <strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні вперше проведено комплексний аналіз сучасних технічних та образотворчих аспектів репортажної зйомки з використанням мобільних пристроїв і дронів. Систематизовано джерельну базу щодо застосування цих технологій у тележурналістиці та окреслено ключові підходи до оцінювання їхнього впливу на якість медійного контенту. <strong>Висновки. </strong>У статті проаналізовано технічні параметри та образотворчі можливості використання мобільних пристроїв і дронів у сучасній тележурналістиці. Розглянуто особливості формування зображень, їхню якість і стабільність, специфіку обробки та монтажу матеріалів. Окремо висвітлено питання безпеки під час роботи з дронами. Показано, як різні ракурси, рух камери та кінематографічні засоби впливають на сприйняття аудиторією репортажного контенту та сприяють розширенню образотворчих засобів телевізійної журналістики.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347789 Музичний контент в аудіовізуальному творі: емоційна взаємодія з глядачем через драматургію та технічні аспекти 2025-12-23T17:19:04+02:00 Володимир Михальов kiev-n-rada@ukr.net Юрій Гладкий yura.gladkiyy@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– встановити та проаналізувати емоційний взаємозвʼязок між глядачем та аудіовізуальним твором, який формується засобами музики. Визначити завдання музичної драматургії, ознайомитися з основними правилами її створення, дослідити роль саундтреків і музики, що супроводжують початкові титри в аудіовізуальному творі, а також окреслити сутність і значення певних технічних аспектів створення звукового складника фільму. <strong>Методологія дослідження.</strong> Для досягнення поставленої мети у статті було використано такі методи: аналізу&nbsp;– для дослідження аудіовізуальних творів, наукових праць і наявних інформаційних джерел; порівняння&nbsp;– для визначення взаємозвʼязків між аудіальною та візуальною частинами; синтезу&nbsp;– для узагальнення результатів і визначення тенденцій розвитку професійного музичного супроводу в сучасному кінематографі. У процесі дослідження зʼясовано умови, за яких відбувається емоційна взаємодія з глядачем, і проаналізовано чинники, що впливають на ефективність аудіовізуальної комунікації. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше проаналізовано аспекти взаємодії глядача з екранними творами. Узагальнено важливість музичної драматургії у кінематографі, особливу увагу приділено функціям саундтреку та інших інструментів. Досліджено основні технічні аспекти, яких варто дотримуватися під час створення звукової частини екранного твору, акцентовано на важливості дотримання певних правил у процесі роботи з аудіовізуальними стрічками. Доведено, що звукова та візуальна частини мають працювати у синергії, що допомагає здійснювати якісний емоційний вплив на глядача. <strong>Висновки. </strong>У результаті проведеного дослідження проаналізовано специфіку роботи звукорежисера над звуковою частиною екранної стрічки. За допомогою аналізу наукових напрацювань дослідників детально висвітлено взаємозвʼязок аудіальної та візуальної частин, а також наявність емоційного спілкування з глядачем під час перегляду стрічок. Детально опрацьовано елементи музичної драматургії та технічні аспекти, що впливають на якість музичного супроводу. Узагальнення результатів дослідження дає змогу стверджувати, що дотримання гармонії між звуковими, візуальними та технічними елементами сприяє створенню якісної комунікації з глядачем і підвищенню художньої цінності аудіовізуального твору.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347801 Музичний відеокліп у сучасному медійному просторі 2025-12-23T18:52:53+02:00 Олександр Безручко oleksandr_bezruchko@ukr.net Наталія Бойчук natienriki@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– вивчити вплив музичних відеокліпів на сучасну аудиторію та дослідити їхню роль у відтворенні та розповсюдженні культурних і соціальних норм. Проаналізувати еволюцію екранних творів цього типу від їхнього виникнення до сучасності. Дослідити музичний відеокліп як інструмент для інтегрованої реклами. <strong>Методологія дослідження. </strong>Застосовано теоретичні методи синтезу, індукції та дедукції&nbsp;– для аналізу сучасних відеокліпів та інформаційних джерел; емпіричний метод&nbsp;– для систематизації власного досвіду; системно-аналітичний підхід&nbsp;– для визначення цілей і стратегії наукового дослідження; за допомогою спеціальних методів проаналізовано екранні твори цього типу як вид мистецтва, який впливає на соціальне середовище. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше систематизовано та проаналізовано вплив музичних відеокліпів на медійний простір з урахуванням актуальних досліджень і новітніх тенденцій. Запропоновано комплексний погляд на осмислення музичного відеокліпу як явища, що потребує міждисциплінарного аналізу в межах культурології та музикознавства. Додатково опрацьовано інноваційні процеси у сфері технологій виробництва та поширення відеокліпів. <strong>Висновки. </strong>У статті досліджено вплив музичних відеокліпів як виду медіаконтенту на сучасну аудиторію, а також визначено їхню роль як культурного феномену у формуванні музичних і соціокультурних трендів. Проаналізовано трансформації форматів відеокліпів від етапу їх виникнення до сучасних цифрових форм. Виявлено можливість подальшого дослідження впливу цього медійного формату на суспільство та розвиток музичної індустрії, де кліп постає як ефективний психоемоційний інструмент. Розглянуто зміни в технології виробництва, тематиці, естетиці цього виду контенту залежно від соціально-культурного контексту та наукового прогресу, а також оцінено ефективність використання музичних відеокліпів як маркетингової стратегії просування продуктів і різновидів прихованої реклами.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347803 Специфіка композиційно-колажної побудови відеоряду в сучасному документальному кіно 2025-12-23T19:01:55+02:00 Світлана Котляр ilanit1925@gmail.com Андрій Дацюк jitelkarkozi@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– дослідити специфіку поєднання кадрів у композиційно-колажній структурі сучасного документального кіно; виявити закономірності впливу драматургічних конструкцій на емоційні прояви глядача; проаналізувати й узагальнити основні аспекти побудови документального фільму-колажу з провідним зображально-оповідальним складником; встановити можливі засоби чуттєвого впливу форм, фактур, кольору та монтажної драматургії на глядача; довести важливість надання екранному зображенню образності та змістовності; мотивувати молодих митців до поглиблення знань у контексті дослідження впливовості поетичної екранної мови на глядача.<strong> Методологія&nbsp;дослідження.</strong> Використано такі наукові методи: теоретичний&nbsp;– полягає в комплексному вивченні структурності фільму-колажу на основі аналізу праць видатних теоретиків і прикладів світового кінематографа, дослідженні зображальних, образних і чуттєвих засобів впливу на глядача, а також психологічних і фізіологічних чинників людського сприйняття аудіовізуального твору; порівняльний&nbsp;– для встановлення паралелей між побудовами відеоряду різних типів сучасних документальних фільмів; практичний&nbsp;– для моделювання конкретних прикладів поєднання кадрів на екрані. <strong>Наукова новизна. </strong>Уперше проаналізовано феномен колажного відображення дійсності в документальному кіно, виокремлено інструменти впливу на глядача за допомогою колірної драматургії, колажно-композиційної побудови відеоряду та форми зображення. Поглиблено досліджено змістовність застосування монтажних конструкцій, що впливають на підсвідомість глядача та його емоційні реакції. <strong>Висновки. </strong>У статті досліджено специфіку поєднання кадрів у композиційно-колажній структурі сучасного документального кіно. Виявлено закономірності впливу драматургічних конструкцій на емоційні прояви глядача. Узагальнено ключові аспекти побудови документального фільму-колажу. Встановлено значущість засобів чуттєвого впливу на глядача, зокрема монтажу, колірної тональності, форм і фактур. Доведено важливість поглибленого опрацювання образного та змістовного компонентів екранного зображення. Проаналізовано особливості сприйняття глядачем екранного твору.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347805 Трансформація спостерігального документального кіно від минулого до сьогодення: жанр машиніма 2025-12-23T19:11:07+02:00 Ганна Чміль gannachmil@gmail.com Олександр Гойсан oleksandrhoisan@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– проаналізувати зміни в підходах до створення спостерігального документального кіно, зокрема пошуки способів вираження «об’єктивної реальності», а також простежити його трансформацію в умовах гібридизації жанрів і впливу медіатехнологій. Розкрити сучасний дистрибуційний потенціал документалістики, зумовлений цифровими платформами та інтерактивними форматами. Дослідити появу жанру машиніма, його роль у сучасному аудіовізуальному дискурсі, перспективи розвитку та вплив на кінематограф. Окреслити засади формування методу створення анімаційно-документального кіно, побудованого на спостереженні віртуального світу. <strong>Методологія дослідження</strong> базується на використанні низки наукових методів. Теоретичний метод зосереджується на аналізі літературних джерел щодо історії та традицій створення спостерігального документального кіно різними течіями й авторами, процесів трансформації та гібридизації кіно, а також виникнення відеоігор і подальшого формування жанру машиніма. Емпіричний метод передбачає дослідження розвитку спостерігального документального кіно та появи жанру машиніма через ретроспективний аналіз ключових авторів та їх робіт, які безпосередньо вплинули на становлення цього жанру як частини кінематографічного контексту. Порівняльний метод застосовано для окреслення паралелей між відеоіграми та кінематографом. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше проаналізовано гібридизацію спостерігального документального кіно та роль відеоігор як медіума, що впливає на кінематограф. Встановлено ключові етапи виникнення та розвитку жанру машиніма, окреслено специфіку його впливу на формування анімаційно-документального кіно через спостереження внутрішньоігрового документального середовища. <strong>Висновки</strong>. В статті проаналізовано підхід до створення спостерігального документального кіно, його трансформацію та сучасний крос-жанровий дискурс. Визначено значущу роль відеоігор у розвитку аудіовізуального мистецтва та їх взаємодоповнювальний вплив на кінематограф. Досліджено появу жанру машиніма та його подальший вплив на сучасне спостерігальне документальне кіно.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347816 Фільми Крістофера Нолана в науково-реалістичному контексті 2025-12-23T20:28:33+02:00 Ігор Негрескул negreskui829@gmail.com Владислав Сидоренко vs.sydorenko@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– проаналізувати науково-реалістичні аспекти фільмів Крістофера Нолана «Інтерстеллар», «Тенет» і «Початок», визначити достовірність відображення аналітичних концепцій у цих кінострічках та оцінити вплив наукового консультування на створення візуальних ефектів. <strong>Методологія дослідження.</strong> Використано теоретичний аналіз кінематографічних робіт Крістофера Нолана («Інтерстеллар», «Тенет», «Початок»), контент-аналіз наукових і філософських концепцій у фільмах, порівняння представлених ідей із сучасними науковими теоріями. Здійснено оцінку впливу кінематографічного матеріалу на популяризацію науки та визначено взаємозв’язки між науковими та філософськими аспектами в контексті проблем свідомості, реальності та технологічного впливу. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше представлено комплексне дослідження, яке охоплює цілісний погляд на науковий реалізм у творчості режисера Крістофера Нолана&nbsp;– на відміну від попередніх робіт, що зосереджувалися на окремих аспектах фільмів. Проаналізовано вплив наукового консультування на створення візуальних ефектів у кіно, розглянуто потенціал використання аналогічних фільмів в освітніх цілях, а також інтерпретовано концепцію інверсії ентропії в «Тенеті» з перспективи сучасної фізики. Крім того, запропоновано новий підхід до оцінки впливу науково достовірних елементів на сприйняття фільму глядачами та його комерційний успіх. <strong>Висновки.</strong> Аналіз фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» і «Початок» дав змогу глибше зрозуміти механізми поєднання наукових фактів із філософськими питаннями у кінематографі. З’ясовано, що ці стрічки стимулюють роздуми про межі людської свідомості, природу реальності та вплив технологій на свободу та приватність. Також встановлено, що точне відтворення наукових концепцій у фільмах К.&nbsp;Нолана не лише підвищує їхню освітню цінність, а й сприяє популяризації науки серед широкої аудиторії.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347818 Самоопис дійсності в коротких відео: зображальні особливості 2025-12-23T20:38:22+02:00 Зоя Алфьорова al055@ukr.net <p><strong>Мета дослідження</strong>&nbsp;– осмислити зображальні особливості самоопису дійсності в коротких відео. Виявити соціокультурний і медійний контекст, у межах якого актуалізуються короткі відеотвори; дослідити роль самоідентифікації та суб’єктивності в самоописі дійсності; проаналізувати наративні структури коротких відео та основні засоби художньої виразності. <strong>Методологія дослідження </strong>базується на комплексному підході, що охоплює аналіз літературних джерел з метою формування теоретичної бази та визначення ключових понять; історико-культурний аналіз, спрямований на вивчення соціокультурних і медійних передумов актуалізації виробництва коротких відео; формально-стилістичний метод аналізу коротких відео, який полягав у стилістичному та критичному аналізі обраних зразків коротких відео як найбільш виразних прикладів авторського самоопису; метод аналізу художніх засобів виразності для визначення палітри засобів самоопису в аудіовізуальному творі. <strong>Наукова новизна дослідження. </strong>Вперше узагальнено ключові аспекти, пов’язані з формуванням та еволюцією стратегій самоопису в коротких відео, а також проаналізовано основні зображальні особливості, які вирізняють самоописні короткі відео серед інших аудіовізуальних художніх форм, що розповсюджуються в цифровому середовищі. На основі дослідження найбільш характерних прикладів визначено, що самоописові короткі відео&nbsp;– це мультимодальний наратив, у якому візуальні, звукові, текстові та перформативні елементи поєднуються для створення суб’єктивного образу. Виявлено та систематизовано поширені художні засоби, які допомагають зробити відео не просто інформативним, а емоційно насиченим та естетично виразним. Особливу увагу приділено наративним стратегіям, які характерні саме для коротких відео. <strong>Висновки. </strong>Відповідно до поставленої мети у статті проаналізовано художні особливості самоопису дійсності в коротких відео. Визначено роль самоопису в репрезентації особи автора та доведено, що художні засоби вираження є ядром короткого аудіовізуального наративу, який формує унікальний спосіб розповіді про себе в умовах цифрової культури та алгоритмічної видимості.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347819 Трансформація взаємодії митця і глядача в сучасному екранному просторі 2025-12-23T20:45:07+02:00 Михайло Чернічкін mchepix@gmail.com Тетяна Ковтун tkovt16@gmail.com <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– проаналізувати альтернативні шляхи взаємовідносин людини з іншою людиною та людини з результатами творчої діяльності митця у кризовий період. Встановити роль глядача в мистецтві та з’ясувати вплив життєвого досвіду на інтерпретацію творів. Узагальнити чинники, які впливають на сприйняття мистецтва публікою та його суспільне визнання.<strong> Методологія дослідження. </strong>Застосовано такі методи: теоретичний, що охоплює аналіз наукової та біографічної літератури діячів мистецтва різної фахової спрямованості; емпіричний, що виявляється у спостереженні та порівнянні загальних тенденцій впливу глядача на визнання та мистецьку оцінку твору; метод системного підходу, що дав змогу проаналізувати, конкретизувати, уточнити та узагальнити шляхи взаємодії глядачів і митців у сучасному культурному просторі; аналіз культурного контексту, що передбачає оцінку взаємодії мистецтва та публіки з урахуванням різноманітних культурних, соціальних та історичних чинників, здатних суттєво впливати на характер цієї взаємодії. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше проаналізовано трансформацію ролі глядача в сучасному мистецтві (глядач одночасно перформер і критик); здійснено глибоке дослідження впливу культурного, соціального та історичного контексту на сприйняття мистецтва та взаємодію з ним; окреслено взаємозалежність автора та публіки, які в умовах кризових явищ формують нові простори та моделі мистецької комунікації. Висвітлено методи сприйняття творів крізь призму людських емоцій і міжособистісних взаємин, а також через досвід взаємодії з результатами творчості митця. Виявлено, що в сучасному мистецтві роль глядача розширюється від пасивного спостерігача до активного виконавця та критика, що свідчить про еволюцію його функцій і впливу на формування мистецьких цінностей.<strong> Висновки. </strong>Проаналізовано альтернативні шляхи взаємовідносин людини з іншою людиною та людини з результатами творчої діяльності митця у кризовий період. Встановлено роль глядача в мистецтві та окреслено вплив життєвого досвіду на інтерпретацію художніх творів. Узагальнено чинники, що формують сприйняття мистецтва публікою та зумовлюють його суспільне визнання.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347821 Трансформація польської документалістики 1960-х років: творчий метод Казімєжа Карабаша 2025-12-23T20:56:26+02:00 Марина Братерська-Дронь braterska.m@gmail.com Максим Клопенко m.klopenko@knutkt.edu.ua <p><strong>Мета статті&nbsp;</strong>– дослідити особливості розвитку польського документального кінематографа 1960-х рр. крізь призму режисерської концепції Казімєжа Карабаша, окреслити поступовий перехід польського документального кіно до відображення проблематики «морального неспокою», а також виявити паралелі з українською документальною традицією. <strong>Методологія дослідження.</strong> Застосовано такі методи: кінознавчий аналіз&nbsp;– для розгляду фільмографії К.&nbsp;Карабаша, особливостей його візуальної мови, драматургії та характерних рис героя; системний метод&nbsp;– для виявлення взаємозв’язку між творчістю режисера та ширшими тенденціями розвитку польської документалістики, а також для окреслення впливу К.&nbsp;Карабаша на становлення національної школи документального кіно; історичний метод&nbsp;– для реконструкції культурно-політичного контексту, у якому сформувався стиль митця, а також для визначення основних етапів трансформації польського кінематографа означеного періоду. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше в українському кінознавстві здійснено спробу системного аналізу змін у польському документальному кіно 1960-х рр. на прикладі творчості К.&nbsp;Карабаша, проаналізовано специфіку його документального кіно, окреслено ознаки впливу «школи Карабаша» на наступні покоління польських режисерів. <strong>Висновки. </strong>У статті простежено історію формування і розвитку авторського методу К. Карабаша, визначено головні риси його режисерського бачення, проаналізовано тематику та художній контекст його робіт. Визначено елементи новаторства його фільмів, окреслено поступовий перехід польського документального кіно до відображення проблематики «морального неспокою», а також виявлено паралелі з українською документальною традицією. Отримані результати підтверджують, що 1960-ті рр. стали етапом суттєвої трансформації польського неігрового кіно. Творчий метод К. Карабаша справив значний вплив на наступне покоління режисерів, що відчутно простежується у доробку його молодших колег, зокрема й у ранніх фільмах представників кінематографа «морального занепокоєння». В центрі авторської концепції режисера завжди перебувало бажання правдивого відтворення людського буття, представленого як через образ колективного героя, так і через індивідуальні історії. Подальші наукові студії польської документалістики відкривають перспективи виявлення глибших ідейно-тематичних, а також естетичних перетинів з українським документальним кіно.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347826 Фотомистецький проєкт «Рефлексія як засіб створення альтернативної реальності у фотографії» 2025-12-23T21:26:37+02:00 Наталія Вдовиченко natavphoto@ukr.net <p><strong>Авторська ідея</strong> полягає в тому, щоб за допомогою власних фотографій продемонструвати, що зйомка будь-яких відображень (рефлексій) може бути ефективним способом вираження особистого бачення та інтерпретації світу. Саме через рефлексію можливо досягнути сприйняття буденності крізь неоднозначні образи. Така актуальна мистецька практика забезпечує різноманітні форми творчої реалізації як для студентів, які опановують візуальне мистецтво, так і&nbsp;для широкої аудиторії.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/347786 Творчий апарат кіноактора та мистецтво дубляжу 2025-12-23T16:44:06+02:00 Олена Москаленко-Висоцька film_editor@ukr.net Антон Ющенко ant.yuschenko@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong>&nbsp;– визначити окремі складники творчого апарату актора, які найбільш актуалізовані в процесі здійснення акторського дубляжу ігрових фільмів. Провести чітке структурування визначених творчих даних актора відповідно до їх усталеного поділу на зовнішні та внутрішні складники творчого апарату. Визначити певні творчі завдання, виконання яких забезпечується цілком конкретними якостями творчого апарату актора. <strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано такі методи: аналітичний&nbsp;– для різнобічного дослідження й осмислення практики мистецтва акторського дубляжу, визначення специфічних акторських даних творчого апарату, необхідних для творчості в мистецтві дубляжу, та їх структурування; компаративний&nbsp;– для порівняльного аналізу роботи актора в дубляжі, театрі та кіно; логіко-узагальнюючий&nbsp;– для підбиття підсумків дослідження та формулювання висновків. <strong>Наукова новизна</strong> роботи полягає в тому, що вперше в теорії акторського мистецтва здійснюється спроба виокремлення даних творчого апарату актора, які актуалізуються в окремому напрямі акторської діяльності&nbsp;– мистецтві дубляжу ігрових фільмів; запропоновано чіткий поділ цих складників на зовнішні та внутрішні й окреслено конкретні творчі завдання, виконання яких вони забезпечують. <strong>Висновки.</strong> Доведено, що специфіка дубляжу передбачає наявність низки специфічних якостей творчого апарату актора, відсутність хоча б однієї з яких унеможливлює професійне виконання дублювання ігрового фільму або істотно знижує його художню цінність, наближаючи результат до рівня фандубінгу. Водночас реалізація вже наявних якостей творчого апарату зазнає певних трансформацій з огляду на нові умови дубляжної практики. Так, словник мистецтва акторської творчості доповнюється новими поняттями, а саме: специфічно акторський слух, емпатія, емоціональний інтелект, мобільність реакції та дубляжна увага. Саме ці якості забезпечують здатність актора дубляжу точно розпізнавати, розуміти та відчувати емоції екранних героїв, проникати у їхні внутрішні мотиви та психологічні потреби.</p> 2025-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025