http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/issue/feedВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво2023-05-15T16:36:16+03:00Ірина Гавран \ Iryna Gavranavmiv@ukr.netOpen Journal Systems<div class="cmp_notification callout">Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1017 (додаток № 3) від 27.09.2021 науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі знань «Мистецтвознавство» зі спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво і виробництво»</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво» є науковим рецензованим виданням відкритого доступу, що публікує статті з актуальних питань загальнотеоретичних, мистецьких, історичних, практичних аспектів у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва. У збірнику висвітлюються результати досліджень творчості митців, архівні дослідження, бібліографічні огляди.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал адресовано вченим, експертам, викладачам та науково-педагогічним працівникам, що займаються науковим дослідженням і намагаються знайти ціннісно-смислові обрії сучасного мистецького, виробничого та аудіовізуального процесів.</p> <p><img src="http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/audiovisualart-homepageimage.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-2674 (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-4049 (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />№ 23118-12958 Р Серія КВ від 25.01.2018</p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Олександр Безручко</p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> Ірина Гавран</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Алла Медведєва</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />вул. Чигоріна, 14, каб. 29, м. Київ, Україна, 01042</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380442846384">+38(044)284-63-84</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:audiovisual-art@knukim.edu.ua">audiovisual-art@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:avmiv@ukr.net">avmiv@ukr.net</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&lookfor=http%3A%2F%2Faudiovisual-art.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28102" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&authuser=3&user=LhKkRTwAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3392&NAME=Bulletin_of_Kyiv_National_University_of_Culture_and_Arts._Series_in_Audiovisual_Art_and_Production" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&subAction=hits&journalID=45292" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Bulletin%20of%20Kyiv%20National%20University%20of%20Culture%20and%20Arts.%20Series%20in%20Audiovisual%20Art%20and%20Production" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-2674" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/VbjE94j8/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e7191dc46e0fb0001d28985/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/26172674" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Bulletin-of-Kyiv-National-University-of-Culture-and-Arts-Series-in-Audiovisual-Art-and-Production-2617-2674" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-4049" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://app.scilit.net/sources/94851" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51445" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2617-4049&qt=owc_search" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="https://zenodo.org/search?page=1&size=20&q=%22Bulletin%20of%20Kyiv%20National%20University%20of%20Culture%20and%20Arts.%20Series%20in%20Audiovisual%20Art%20and%20Production%22&sort=bestmatch" target="_blank" rel="noopener"><strong>Zenodo</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=PREF=&S21COLORTERMS=0&S21STR=bknucaa" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/247" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p>http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279259Фотомистецький проєкт «Образ вільної України ‘‘Шлях відродження’’»2023-05-15T16:25:03+03:00Ірина Заспаduymovochkaira@gmail.com<p><strong>Авторська ідея фотомистецького проекту.</strong> Ця серія розповідає історію шляху України до відродження. Він пролягає від жахливої руйнації, болю, який країна переживає зараз через війну та страждання, спричинені Росією, до квітучого весняного лісу - образу майбутнього. Фотомистецький проект, що ілюструє шлях України від розрухи до процвітання, був створений 25 березня, на 31-й день героїчного опору українського народу повномасштабному російському вторгненню. Її ідея виношувалася вже під час війни і народилася завдяки чудовим людям, які готові пережити цей складний час через творчість і викарбувати його в мистецтві. Україна обов'язково пройде тернистий шлях, який у цьому проекті символічно названо "Шлях відродження", і розквітне, як ніколи раніше.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279253Культуротворчий потенціал аудіовізуальних технологій у масовому мистецтві другої половини XX – початку XXI століття2023-05-15T16:01:33+03:00Ігор Печеранськийipecheranskiy@ukr.net<p><strong>Мета дослідження </strong>– здійснити конкретизацію та експлікацію культуротворчого потенціалу аудіовізуальних технологій, визначити їх вплив на масове мистецтво в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. <strong>Методологія дослідження</strong><em>. </em>У статті використані такі методи: культурно-історичний, за допомогою якого виокремлено основні еволюційні етапи технічних засобів й аудіовізуальних технологій; методи опису та аналізу, що дали змогу розкрити процес творення масових художніх продуктів за допомогою аудіовізуальних технологій; принцип синергізму як інструмент пізнання взаємоузгодження та взаємовпливу культури і технологій під час становлення масового мистецтва в другій половині минулого століття. <strong>Наукова новизна</strong>. У статті вперше розкрито й розглянуто культурологічний потенціал аудіовізуальних технологій зазначеного періоду та експліковано пов’язані з ними трансформаційні процеси в масовому мистецтві. <strong>Висновки</strong><em>. </em>З’ясовано, що феномен масового мистецтва на сьогодні функціонує в складному технологічному режимі, котрий утворився в минулому столітті і продовжує нині розроблятися та функціонувати на глобальному індустріальному рівні. Доведено, що завдяки таким винаходам і технологіям, як компакт- і DVD-диски, персональна обчислювана техніка, магнітний аудіозапис, магнітний звукознімач і електрогітара, CGI-анімація, диджиталізація, потокові мультимедіа і саунд-дизайн та ін., виникали та розвивалися різні форми, види та самостійні жанри масового мистецтва (рок-культура, Net Art, шоу- програми, 3D-відеомеппінг), підсилювався естетично-емоційний досвід користувачів аудіовізуального продукту, а також з’являлися нові професії та фахівці (аніматор, звукорежисер, продюсер та ін.), котрі опікуються експлуатацією та вдосконаленням аудіовізуальної апаратури з метою створення різноманітної художньої продукції різних форматів у майбутньому.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279255Особливості монтажу в сучасному аудіовізуальному виробництві: спецефекти та переходи2023-05-15T16:12:25+03:00Олександр Ковшoleksandrkvsh@email.uaОлексій Копачинськийassasinlesha1234@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати феномен сприйняття людською свідомістю поєднання кінозображень у різному просторі й часі та з різною дією. Визначити роль поєднання аудіо та відео: звуковий супровід, контрапункт. Простежити паралелі між структурою музичних творів і нотного письма з композицією, а також структурою монтажу аудіовізуальних творів. Окреслити основні монтажні переходи та спецефекти, зазначити доцільність їх використання в сучасному аудіовізуальному виробництві. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у використанні таких наукових методів: теоретичного (аналіз фізіологічних і психологічних факторів глядача щодо сприйняття аудіовізуального твору, розбір видатних прикладів світового кінематографа); порівняльного (проведення паралелей між мовою кіно та музики); практичного (моделювання конкретних прикладів поєднання кількох кадрів). <strong>Наукова новизна: </strong>вперше проаналізовано особливості монтажу в сучасному аудіовізуальному виробництві, розкрито специфіку спецефектів і переходів, а також проведено паралелі між рівнями монтажу та мовою музичних творів; встановлено окремі деталі феномену сприйняття монтажу на рівні психології та побуту; визначено основні критерії якості монтажних переходів та ефектів. <strong>Висновки. </strong>Визначено особливості монтажу та проаналізовано факт сприйняття зіткнення різних рухомих зображень на рівні підсвідомості в аудіовізуальному творі. Доведено, що зображення, які не об’єднані одним простором, часом і дією, здатні створювати цілісну асоціативну історію. Визначено роль поєднання аудіо та відео – від синтезу з підсилювальним ефектом до зіткнення та створення контрапункту. Проведено паралелі між музичними творами та композицією аудіовізуального твору. Визначено основні переходи та ефекти, а також умови їх створення в сучасному аудіовізуальному виробництві.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279231Звукорежисер у сучасному програмному контенті телеканалів2023-05-15T14:07:17+03:00Ірина Гавранyarynka.77@gmail.comЄлизавета Ніколайченкоb.liza3618@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– визначити місце звукорежисера у створенні глобального інформаційного простору, який би забезпечив ефективну взаємодію людей, їх доступ до світових цифрових ресурсів і задоволення потреб щодо інформаційних продуктів і послуг за допомогою контенту телевізійних програм. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає в застосуванні спеціальних методів: джерелознавчого аналізу основних публікацій із теми (для з’ясування рівня наукової розробленості проблеми); історико- культурного, що зумовив цілісний підхід до аналізу процесу історичного розвитку звукорежисури в Україні. Також у роботі були використані загальнонаукові методи аналізу та опису (для загальної характеристики та розуміння сутності професії звукорежисера). <strong>Наукова новизна </strong>роботи: вперше висвітлено процес діяльності звукорежисера в сучасному програмному контенті телеканалів. Описано процес становлення звукорежисури та діяльності звукорежисера в українському культурному просторі. На основі вивчення джерельної бази окреслено тенденції й підґрунтя виникнення професії звукорежисера, уточнено естетичні засади у формуванні звукорежисури в Україні. Розкрито питання взаємодії техніки та мистецтва в сучасній культурі, наголошено на взаємозв’язку техніко-технологічного й мистецького компонентів у художній культурі, вказано на низку напрямів у мистецтві, поява яких інспірована науково-технічним прогресом. Розглянуто кваліфікаційні вимоги до сучасного звукорежисера. Набули подальшого розвитку питання переосмислення творчої діяльності звукорежисера в мас-медіа. <strong>Висновки. </strong>Огляд джерельної бази засвідчив, що робота звукорежисера на телебаченні має багато труднощів, пов’язаних із технічним забезпеченням студій, умовами проведення зйомок, творчим процесом. Однак завдяки значущості телебачення як способу комунікації та джерела інформації, звукорежисура в українському телевізійному просторі має перспективи для розвитку та вдосконалення.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279232Формування готовності до творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва2023-05-15T14:18:59+03:00Олександр Безручкоoleksandr_bezruchko@ukr.netВолодимир Черкасовсherkasov_2807@ukr.netТіберій Шютівt.shiutiv@uica.education<p><strong>Мета дослідження </strong>– дослідити та проаналізувати критерії та показники формування готовності до творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва, а саме: мотиваційно- ціннісний, когнітивно-пізнавальний та діяльнісно-творчий. Відповідно до зазначених критеріїв довести фахові компетентності, якими повинен володіти фахівець аудіовізуального мистецтва та виробництва, що уможливить творчий підхід до професійної діяльності. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у використанні методів емпіричного рівня дослідження – спостереження, рейтинг та самооцінка, колективний консиліум, експеримент, контент-аналіз, узагальнення практичного досвіду, експертна оцінка; методів теоретичного рівня дослідження – експериментальна перевірка нових творчих проєктів, розв’язання інтегрованих завдань, аналітичний, дедуктивний, індуктивний методи, моделювання, порівняння, абстрагування й конкретизації, аналіз і синтез, мисленнєвий (уявний) експеримент, узагальнення опрацьованого матеріалу. <strong>Наукова новизна: </strong>вперше в теорії і практиці запропоновано та експериментально перевірено критерії та показники формування готовності до творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва. <strong>Висновки. </strong>Формування готовності до творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва є складним та тривалим процесом, на результативність якого впливають певні умови, фактори та чинники. За такого підходу виділено критерії та показники формування готовності до творчої діяльності у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва, а також фахові компетентності, що утворюють цілісну структуру, у якій всі елементи взаємозалежать один від одного та є взаємопов’язаними між собою.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279234Режисерські прийоми відтворення культури цирку на екрані та арені2023-05-15T14:50:23+03:00Галина Погребнякgalina.pogrebniak@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– розширити наукові уявлення про значущість культури циркової та екранної режисури в системі гуманітарного знання. <strong>Методологія дослідження. </strong>Застосовано міждисциплінарний підхід, базований на використанні таких загальнонаукових методів, як індукція, дедукція, ототожнення, комплексний мистецтвознавчий аналіз, синтез – для визначення культури режисури як універсального різновиду художньо-естетичної та творчо-виробничої діяльності. Ці методи дали змогу опрацювати фактологічну базу відтворення циркових постановок на екрані та арені. Методи систематизації та узагальнення були використані для аргументації оригінальності циркової режисури в контексті аудіовізуального мистецтва. Типологічний метод було вжито для розгляду спільних художніх принципів у творчих пошуках режисерів циркового та екранного мистецтва. <strong>Наукова новизна дослідження </strong>полягає у визначенні культури режисерської професії як універсального різновиду мистецької діяльності; виокремленні та глибокому аналізі чинників, що впливають на художньо-естетичний потенціал адаптації циркової вистави на екрані; виявленні специфічних канонів побудови кіно- і телевізійних стрічок, базованих на цирковій творчості; в уточненні взаємовпливу циркового й екранного мистецтв у розвитку культури режисури; розширенні наукових знань про місце та роль екранної й циркової режисури в системі гуманітарного знання на сучасному етапі суспільного розвитку; визначенні режисури як універсального багатовекторного різновиду художньо-естетичної, творчо-виробничої, морально-етичної, виховної діяльності. <strong>Висновки. </strong>Обґрунтовано, що творчість кіно- і телевізійних режисерів розвиває й розширює знання про циркове мистецтво, дає поштовх для розвитку творчості режисерів та виконавців цирку в екранному просторі. Матеріали наукової статті збагачують арсенал знань щодо специфіки виробництва та поширення циркових вистав засобами екранних мистецтв в соціумі й можуть бути застосовані в навчальних курсах, під час створення навчально-методичної літератури з історії та практики цирку, теорії та історії кіномистецтва і телебачення, режисури, продюсування.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279238Музична та шумова палітра звукового супроводу зображення пейзажів в аудіовізуальному творі2023-05-15T15:01:10+03:00Вадим Скуратівськийskurativskyi@ukr.netВладислав Глущенкоvladislavg999@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати критерії поєднання народного звучання із сучасним, особливості його зведення і відтворення на екрані; визначити зображальні властивості музики і шумів в аудіовізуальному мистецтві; дослідити техніки та підхід до роботи над музичним альбомом у жанрі фолктроніка, а також його допоміжні властивості в екранному творі. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу публікацій, що стосуються властивостей звуку в кінематографі; емпіричного – для систематизації власного досвіду, визначення прийомів у роботі саунд-продюсера над композицією візуального матеріалу; узагальнення – для формування висновків на основі опрацьованої літератури; систематизації, за допомогою якого інформаційний блок наукового дослідження зібрано і систематизовано в контексті технічної й творчої складових щодо властивостей звуку. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше досліджено та обґрунтовано можливості поєднання народної й електронної музики разом із віртуальним оркестром у контексті зображення звукових пейзажів, що доповнюватимуть аудіовізуальний твір. Уперше поняття «звукового пейзажу» проілюстровано в екранній формі через візерункові абстракції, що дає слухачеві можливість уяви власної картини за допомогою інтерактивно-творчої взаємодії; описано тонкощі побудови такого пейзажу і його аудіального втілення, роль звукового інструментарію у створенні такого твору. Розкрито можливості фолктроніки як самостійного жанру, який об’єднує народне звучання із сучасним, його поєднання із шумами в рамках альбому, що відтворюються на екрані через візуалізацію. <strong>Висновки. </strong>У статті проаналізовано поєднання народного звучання із сучасним, визначено зображальні властивості музичної, а також шумової складових, їх поєднання в контексті екранного твору. Досліджено технічний аспект роботи над альбомом, наголошено на важливості пріоритетності в контексті поєднання звукових складових в аудіовізуальному мистецтві. За допомогою відповідних джерел підкреслені основні думки, що стосуються аудіальної складової картини.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279241Спортивний коментар в українському телевізійному ефірі2023-05-15T15:19:31+03:00Петро Магаpetromaga@gmail.comВасиль Богайчикv.bohaychuk1811@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– дослідити історію спортивного мовлення в Україні та окреслити етапи становлення професії коментатора; з’ясувати специфіку спортивного телеефіру та методи його впливу на українську аудиторію; виявити навички, необхідні в роботі спортивних репортерів та коментаторів; проаналізувати сучасні технології вдосконалення голосу та дикції; структурувати компоненти, які впливають на формування якісного аудіовізуального матеріалу. <strong>Методологія дослідження. </strong>Для досягнення мети використано такі методи: аналізу та синтезу (осмислення та комплексне вивчення роботи спортивних телеканалів України), порівняльний (проведення паралелей між роботою державних та приватних мовників), узагальнення (для формування висновків на основі опрацьованої літератури), а також метод систематизації. <strong>Наукова новизна </strong>отриманих результатів полягає в дослідженні історії спортивного мовлення в Україні, а також рейтингів популярних телеканалів, що транслюють футбольні матчі; аналізі сучасних спортивних телеканалів та їхньої взаємодії з глядачем; оцінці роботи відомих українських спортивних коментаторів. За допомогою теоретичного аналізу аудіовізуального матеріалу описано чинники, які розвивають професійну придатність окремих телевізійних спеціалістів. <strong>Висновки. </strong>Використовуючи аналіз аудіовізуального контенту, вдалося описати ключові аспекти тележурналістської праці та коментаторства. Розглянуто основні компоненти, за допомогою яких висвітлюють сучасні спортивні події в ефірі. Досліджено історію та стан українського спортивного мовлення. Проаналізовано методи утримання аудиторії. З’ясовано чинники, що позначаються на якості контенту, та методи впливу на аудиторію. Виявлено способи вдосконалення телесюжетів та коментарів.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279247Художні та технічні засоби реалізації режисерського задуму в сучасній кіноіндустрії2023-05-15T15:42:30+03:00Олена Венгерvengerelena@ukr.netМаксим Коцькийmaxhtcrew@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати тенденції та технології у сучасному кінематографі, які з’явилися в процесі технічного та цифрового прогресу. Дослідити особливості специфіки втілення художніх і технічних засобів реалізації режисерського задуму в сучасній кіноіндустрії. Довести нерозривний зв’язок техніки (технічних засобів) та художньої творчості режисера. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу та систематизації літератури з проблеми дослідження; термінологічного – для уточнення базових понять (творчий задум, звук, колір, формат, монтаж, 3D-технології); аналізу та синтезу теоретичного та практичного матеріалу за темою «режисерський задум», що дали змогу розглянути об’єкт дослідження як у цілому, так і його проєкції. <strong>Наукова новизна </strong>полягає в новаторському підході до вивчення предмета дослідження, який знаходиться в міждисциплінарній області – між використанням сучасних технологій і режисерським мистецтвом. Акцентовано на синтезі різнорідних за своїм походженням інструментів створення якісного продукту кіноіндустрії – від режисерського творчого задуму та написання сценарію до використання сучасних 3D-технологій у кіноіндустрії. Набули подальшого розвитку питання збереження балансу між комп’ютеризованим продуктом кіноіндустрії та традиційним; дотримання цього балансу, що залежить, з одного боку, від потреб цільової аудиторії, а з іншого – від втілення особистого режисерського задуму. <strong>Висновки. </strong>У статті проаналізовано художні та технічні засоби втілення режисерського задуму в сучасному кінематографі. За допомогою аналізу фахової літератури та джерел інформації доведено, що семіотичне поєднання зображення і звуку, формату, кольору, монтажу та хронометражу кадру повинно кооперуватися з власним світобаченням режисера. Визначено чинники, які впливають на професійне застосування інноваційних технологій і водночас висвітлюють сюжет та ідею режисера.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279226Вплив фейкових новин та дезінформації в аудіовізуальних медіа2023-05-15T13:44:18+03:00Людмила Дементьєваdementyeva.l@gmail.comДар’я Суковаdarya.sukova23@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати вплив фейкових новин, дезінформації та пропаганди на телебаченні на свідомість споживачів, встановити їх причинно-наслідкові зв’язки, принципи створення. Довести важливість фактчекінгу як превентивного заходу для протидії розповсюдження неправдивої інформації в аудіовізуальних медіа. Дослідити ефективні засоби боротьби з негативним впливом фейків в Україні та світі. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу досліджень закордонних авторів і наявних інформаційних аудіовізуальних джерел; емпіричного – для опрацювання найновітніших досліджень у галузі протидії негативного впливу фейків, дезінформації та пропаганди на свідомість глядачів; а також систематизації власного досвіду. <strong>Наукова новизна: </strong>уперше проаналізовано складники сучасних фейкових новин у ЗМІ, проведено детальний аналіз взаємозалежності їх структурних компонентів, які формують новину, за допомогою теоретичного аналізу визначено чинники, які впливають на формування та розповсюдження неправдивої інформації, опрацьовано останні здобутки з ефективної протидії розповсюдження фейків на рівні держав, окремих фактчекінгових організацій, шкіл з медіаграмотності, центрів протидії дезінформації тощо. <strong>Висновки. </strong>У статті проаналізовано складники сучасних інформаційних фейків в аудіовізуальних медіа. За допомогою аналізу статей, звітів та останніх досліджень встановлено, що більшість новин в інформативному полі мають фейковий характер, можуть містити небезпеку і є сильною зброєю в гібридній інформаційній війні. Детально опрацьовані структурні компоненти, які формують фейкову новину. Проаналізовано останні здобутки з ефективної протидії фейків в медіапросторі, сформовані найбільш дієві заходи, які Україна може використовувати в гібридній війні проти Росії.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279229Телевізійна журналістика в умовах воєнного стану2023-05-15T13:54:09+03:00Олена Левченкоlevch@bigmir.netОльга Біланbilangv49@gmail.com<p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати та дослідити телевізійну журналістику, особливості зйомок в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України; розкрити особливості ведення інтерв’ю з постраждалими людьми від дій російських військовослужбовців, а саме психологічні аспекти; довести важливість журналістського контролю новинного контенту в умовах інформаційної війни. <strong>Методологія дослідження </strong>полягає у використанні методів аналізу та синтезу – проаналізовано роботу тележурналістів у зонах ведення бойових дій, інтерв’ювання постраждалих людей від російської агресії, а також правила контролю російського пропагандистського контенту в новинах; порівняльного методу – проведено паралелі роботи в прямому ефірі, зйомки сюжетів, написання та створення новинного контенту; узагальнення та систематизації – на основі опрацьованої літератури та відеоматеріалів сформовано висновки стосовно теми дослідження, а також систематизована інформаційна база наукового дослідження. <strong>Наукова новизна </strong>одержаних результатів полягає у детальному аналізі телевізійної журналістики в умовах воєнного стану, зокрема, розкрито специфіку роботи телеканалів, інформаційних сайтів і соціальних мереж під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Виявлено коректну взаємодію медіа з глядачем і правильність висвітлення та викладення оперативної та актуальної інформації у мас-медіа. <strong>Висновки. </strong>Досліджено особливості відеозйомок в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, а також розкрито роботу телеканалів, інформаційних сайтів, соціальних мереж, взаємодію медіа з глядачем під час воєнного стану. Проаналізовано інтерв’ю з постраждалими від дій російських окупантів, а саме психологічні аспекти; доведено важливість журналістського контролю новинного контенту в умовах інформаційної війни.</p>2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023 http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/article/view/279265Релігійно-правові аспекти у світовому кінематографі2023-05-15T16:36:16+03:00Володимир Миславськийcinema2@i.ua2023-04-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2023