Психологічні стратегії актора в процесі втілення ролей у театрі та кіно

Анотація

Мета статті – дослідити психологічний контекст акторської майстерності, з’ясувати способи адаптації виконавця до ролі в театрі та кіно; розглянути особливості втілення образу в різних сценічних середовищах і психотехніки артиста під час адаптації до ролі. Методологія дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для аналізу кінематографічних матеріалів, інформаційних джерел, наукових праць щодо акторської майстерності та втілення ролі в різних екранних середовищах; порівняльний – для зіставлення різних акторських технік і підходів у процесі втілення ролей, зокрема американського та європейського стилів; метод синтезу – для формування узагальненого уявлення про вплив акторських технік на сприйняття ролей через інтеграцію отриманих даних і поєднання теоретичних підходів з практичними прикладами для створення цілісної картини. Наукова новизна. Вперше проаналізовано психологічні аспекти створення акторської майстерності в кінематографі, театрі; детально проаналізовано особливості адаптації актора на сцені та в кіно. Дослідження також охоплює методи психологічної підготовки, що допомагають акторові адаптуватися до умов, що постійно змінюються, на сцені та знімальному майданчику, зокрема з погляду емоційної регуляції та підтримки професійної концентрації, а також взаємодії з технічними елементами зйомки. Висновки. У статті досліджено складність психотехніки та адаптації виконавця у кінематографі та театрі. За допомогою аналізу інформаційного простору майстерності актора були детально опрацьовані психотехніки артиста в різних екранних середовищах. Проаналізовано важливість імпровізації як однієї з ключових технік кіноактора.