Екранізація в сучасному аудіовізуальному виробництві
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-2674.6.2.2023.289308Ключові слова:
екранізація, кіноадаптація, кіноекранізація, аудіовізуальний дискурсАнотація
Мета статті – проаналізувати особливості перенесення літературного твору на екран. Визначити місце екранізації в сучасному кінематографі. Дослідити способи екранізації та кіноадаптації літературного твору. Довести важливість процесу інтермедіального прочитання літературного твору. Провести аналіз семіотичних систем літератури та кінематографа з метою наукового осмислення такого різновиду взаємодії мистецтв, як екранізація. Переглянути умовності, абстрактності та гомогенності літературних знаків і протилежні їм реалістичність, конкретність, сугестивність, поліфонічність кінознаків. Методи дослідження. Були застосовані такі методи: теоретичний – для аналізу екранізованих відомих літературних творів і вистав, інформаційних джерел, узагальнення впливу інформаційного приводу на якість перекладеного матеріалу, визначення чинників аудіовізуального дискурсу; емпіричний – для систематизації власного досвіду, визначення різних способів екранізації, порівняння статей і монографій, які належать до результатів дослідження аудіовізуального мистецтва. Наукова новизна. Уперше проаналізовано основні стратегії взаємозв’язку кіно та літератури, проведено детальний аналіз екранізації як джерела для нових площин і ракурсів. За допомогою теоретичного аналізу визначено основні завдання кіноекранізації першоджерела. Висновки. У статті проаналізовано використання технік, що значною мірою модифікувало нормативні стратегії письменників. За допомогою аналізу екранізованих творів було визначено, що кінематографічність є однією з панівних ознак відомих творців. Детально опрацьовані структурні компоненти та типи перекладу літератури на екран. Доведено важливість процесу інтермедіального прочитання літературного твору. Проведено аналіз семіотичних систем літератури та кінематографа з метою наукового осмислення такого різновиду взаємодії мистецтв, як екранізація. Переглянуто умовності, абстрактності та гомогенності літературних знаків і протилежні їм реалістичність, конкретність, сугестивність, поліфонічність кінознаків.
Посилання
Batsevych, F., 2004. Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Kyiv: Akademiia.
Bazen, A., 1972. Za "nechistoe" kino. (V zashchitu ekranizatcii) [To "impure" cinema. (In defense of screen adaptation)]. In: Chto takoe kino? [What is Cinema?]. Moscow: Iskusstvo, pp.122-146.
Bessarab, A.O., 2016. Sotsialnokomunikatsiini tekhnolohii formuvannia interesu do knyhy za dopomohoiu zasobiv kinomystetstva [Social and communication technologies of forming interest in the book by means of cinema]. In: Strukturni zminy u suspilstvi ta ekonomitsi pid vplyvom komunikatsii ta informatsii [Structural changes in society and economy under the influence of communications and information], International Scientific and Practical Conference, Poltava, Ukraine, 12-13 May 2016. Poltava: Poltava University of Economics and Trade, pp.89-92.
Beznosenko, D. and Punina, O., 2017. Ekranizatsiia yak naslidok intermedialnoho prochytannia literaturnoho tvoru (na prykladi prozy I. Rozdobudko) [Screening as a Consequence of the Intermedial Reading of a Literary Work (on the Example of I. Rozdobudko's Prose)]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 17, pp.11-17.
Bezruchko, O. and Starosta, M., 2018. Osoblyvosti y umovy rozvytku rehionalnoho audiovizualnoho mystetstva ta vyrobnytstva v Ukraini [Features and conditions of development of regional audiovisual art and production in Ukraine]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Arts and Production, [e-journal] 2, pp.12-21. https://doi.org/10.31866/2617-2674.2.2018.151756
Chuiko, V., 2020. Kinoretseptsiia prozy Mykoly Khvylovoho: intermedialna transformatsiia [Film reception of Mykola Khvylovy's prose: intermedial transformation]. PhD Dissertation. Vasyl' Stus Donetsk National University.
Dubinina, O., 2016. Ekranizatsiia literaturnoho tvoru yak predmet komparatyvnoho doslidzhennia [Screening of a literary work as a subject of comparative research]. Word and Time, 2, pp.40-53.
Ilina, N., 2020. Mystetstvo opovidacha yak zasib komunikatsiinoi peredachi sutnosti literaturnoho tvoru [The art of the narrator as a means of communicating the essence of a literary work]. In: O. Ie. Chebanova, ed. Sotsialni komunikatsii i mystetstvoznavstvo v aspekti suchasnykh tsyvilizatsiinykh kontseptsii [Social communications and art studies in the aspect of modern civilizational concepts]. Kyiv: Kyiv International University, Vol. 1, pp.144-163.
Kinobaza [Kinobaza], 2016. [online] Available at: <https://kinobaza.com.ua/> [Accessed 14 May 2023].
Kotliar, S. and Diabelko, T., 2022. Media Communication: Technologies of Application in Screen Discourse. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, [e-journal] 5(2), pp.140-148. https://doi.org/10.31866/2617-2674.5.2.2022.269501
Levchenko, O., 2012. Teatr u systemi filosofskoi antropolohii [Theater in the system of philosophical anthropology]. Kyiv.
Mashchenko, I., 2006. Terminolohichnyi slovnyk osnovnykh poniat i vyraziv: telebachennia, radiomovlennia, kino, video, audio [Terminological dictionary of basic concepts and expressions: television, radio broadcasting, cinema, video, audio]. Zaporizhzhia: Dyke Pole.
Petrenko, S., 2018. Vitchyzniane telebachennia v konteksti yevropeiskoho televiziinoho prostoru [Domestic television in the context of the European television space]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Arts and Production, [e-journal] 1, pp.49-56. https://doi.org/10.31866/2617-2674.1.2018.140834
Pohrebniak, H., 2017. Kino, telebachennia ta radio v stsenichnomu mystetstvi [Cinema, television and radio in performing arts]. Kyiv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.