Людина та природа у документальному кінематографі

Анотація

Мета дослідження – дослідити особливості взаємодії людини та природи у документальному кінематографі; встановити певні драматургічні прийоми і особливості авторського документального кіно екологічної тематики на прикладі творчості провідних майстрів. Методи дослідження включають порівняльний, фактологічний та історичний аналіз. Для спостереження були обрані кінострічки, у яких найяскравіше виявилися авторські концепції створення документального кіно на тему взаємодії людини та природи. Історико-порівняльний метод розширив пошук джерел для створення об’єктивної історичної картини та часу, в якому відбувалися події. Проблемно-хронологічний метод вивчення історичної дійсності дозволив зіставити документальну хроніку різних років, а також простежити наслідки її соціально-культурного та ідеологічного впливу на свідомість людей. Наукова новизна: проаналізовано драматургічні прийоми та особливості, які тією чи іншою мірою актуальні та релевантні саме у фільмах на тему взаємодії людини та природи. Встановлено, що у фільмах на обрану тематику формується своєрідний кінопростір та складний, багатоплановий образ героя, який не обов’язково є людиною (природа як головний герой). Всі ці можливості та прийоми потребують спеціального аналізу та осмислення. Висновки. Проаналізовано режисерське прагнення вийти за традиційне хронікальне сприйняття екранного документа, перетворити його на метафоричний знак, створити цілеспрямований авторський монолог, маніпулюючи екранними знаками – ієрогліфами. Розглянуто монтажні засоби – послідовне виведення з автоматизму сприйняття екранного матеріалу через відсторонення деяких засобів зображення: експресія ракурсу, парадоксальність композицій, вибір розміру об’єктів, зміна швидкості знімання, світлотональні та колористичні акценти.