Семіотична концепція в кінематографі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-2674.2.2018.151819Ключові слова:
семіотика кіно, кіномова, інтерпритація, код, реципієнт, знак, мистецтво, екран, кадр, фільмАнотація
Мета роботи – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі теоретичних праць мистецького напряму та творів екранного мистецтва (фільмів), предметне поле яких стосується розкриття принципів природи кіномови та семіотичної концепції в кіно. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять семіотики кіно та кіномови як об’єктів гуманітарних досліджень та культурологічного осмислення феномену кінематографу в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. У кіно знакова система принципово відрізняється через свою динамічну природу. Семіотика не має готових рішень чи правил для створення знаків та кодів у кінокартині. Ця наука вивчає принципи та закономірності спілкування між глядачем і екраном за допомогою кіномови. У роботі здійснено аналіз та конкретизація теоретичних ідей і розвитку семіотики кіно як науки про знаки, охарактеризовано етапи становлення і розвитку кіномови, виявлено і обгрунтовано принципові відмінності кіномови, її особливості та механізми формування візуальних кодів. Сьогодні деякі теоретичні пояснення семіотики, засновані на принципах семіології мови, багато в чому здаються канонізованими і непереконливими. Потрібно використовувати комплексний підхід при семіотичному аналізі твору кіно-,телемистецтва. Історично семіологічно-термінологічний апарат і аналіз предмета склалися під впливом лінгвістики. Однак далеко не всі її положення допустимо екстраполювати в семіотику кіно. Особливий характер візуальних знаків змушує виробити інші методи аналізу візуальних семіотичних систем. Визначення цієї мови нерозривно пов'язане з визначенням специфіки візуальних знаків. У знака природної мови закріплений довільний зв'язок значення і означуваного. Візуальні ж знаки недовільні, мотивовані, в зв'язку з чим цілком дозволено допустити, що логіка візуальних семіотичних систем інша, ніж логіка мови.Посилання
Bart, R., 1994. Yzbrannye raboty: Semyotyka. Poetyka [Selected works: Semiotics. Poetics]. Moscow: Progress.
Bart, R., 2015. Tretyi smysl [The Third Meaning]. Moscow: Marginem Press.
Deleuze, J., 1998. Razlychye y povtorenye [Difference and repetition]. Translation from French N.B. Mankovskaya, E.P. Yurovskaya. Sankt Peterburh: Petropolis.
Deleuze, J., 2004. Kyno. Kyno 1. Obraz-dvyzhenyia; Kyno 2. Obraz-vremia [Cinema. Cinema 1. Image-motion; Cinema 2. Image-time]. Translation from French B. Skuratov. Moscow: Ad Marginem.
Derrida, J., 2007. Pozytsyy [Positions]. Translation from French V.V. Bibikhina. Moscow: Academic Project.
Kravtsov, Yu.A., 2006. Osnovy Kynoestetyky. Teoryia y ystoryia kyno [Fundamentals of Kinoesthetics. Theory and history of cinema]. Sankt Peterburh.
Lapitsky, V., 2000. Pismo i razlichie: pervyiy vzglyad [Letter and Difference: First Look]. In: Derrida Zh. Letter and Difference. Sankt Peterburh: Academic Project.
Lotman, Yu.M., 1998. Ob iskusstve: Struktura hudozhestvennogo teksta. Semiotika kino i problemyi kinoestetiki. Stati. Zametki. Vyistupleniya (1962-1993). [About art: The structure of an artistic text. Semiotics of cinema and problems of cinema aesthetics. Articles. Notes. Speeches (1962-1993)]. Sankt Peterburh: Art-SPB.
Metz, K., 2010. Voobrazhaemoe oznachayuschee. Psihoanaliz i kino. [The imaginary signifier. Psychoanalysis and cinema]. Translation from French D.Ya. Kalugin, N.S. Movnin. Sankt Peterburh.
Sosyur, Ferdinan de, 1998. Kurs zagalnoyi lingvistiki [The course of illogical linguistics]. Kyiv: Basis.
Tyinyanov, Yu., 1977. Poetika. Istoriya literaturi. Kino [Poetics. Literary history. Movie]. Moscow: Nauka.
Yutkevich, S.I., ed., 1986. Kino: entsiklopedicheskiy slovar [Cinema: encyclopedic dictionary]. Moscow: Soviet Encyclopedia.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Роман Ширман, Світлана Котляр, Анастасія Супрун-Живодрова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.