Зміна парадигми аудіовізуальних мистецтв у ситуації експансії цифрових технологій
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-2674.2.2018.151802Ключові слова:
аудіовізуальні мистецтва, розширене кіно, медіа-перформанс, віртуальна реальність, звуко-зорові образиАнотація
Мета дослідження – простежити вплив сучасних цифрових технологій на формування нових мистецьких форм, які походять як від театрального, так і від кіно- мистецтва, а також показати їхню типологічну спорідненість між собою і з тим, що сьогодні визначається як аудіовізуальні мистецтва. Методологію дослідження складають історична та типологічна систематизація, а також аналіз явищ сучасного мистецтва, які розширюють поняття аудіовізуальних мистецтв. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджуються народжені новими технологіями жанри у контексті, який знімає поділ на «живі» та технічно опосередковані мистецтва, що відкриває можливість сучасного осмислення природи та сутності аудіовізуальних мистецтв. Висновки. Простеживши основні етапи адаптації кінематографічних та цифрових технологій до сценічного мистецтва, а також вказавши на тенденції «розширеного кіно», доходимо висновку, що у своїх окремих виявах твори театрального та кіно- походження стають практично нерозрізнюваними, об’єднуючись одним умовним жанром медіа-перформанс. Будучи за суттю високо технологічним і оперуючи звуко-зоровими образами, формально цей жанр не належить до аудіовізуальних мистецтв. На сучасному етапі розвитку цифрових технологій це змушує поставити під запитання сутнісну цінність певних формальних ознак аудіовізуальних творів, зокрема таких як чітка фіксованість і незмінна відтворюваність.Посилання
Apresov, S., 2013. Elektronnoe zakulise ‘[Electronic backstage]’. Populiarnaya mehanika, [online] 8. Available at: <https://www.popmech.ru/magazine/2013/130-issue/> [Accessed 09 September 2018]
Dvorko, N.I., 2004. Rezhissura multimedia: Genezis, spetsifika, esteticheskie printsipyi tema [Multimedia Direction: Genesis, Specificity, Aesthetic Principles Theme.] D.Ed [online]. Available at: <http://www.dissercat.com/content/rezhissura-multimedia-genezis-spetsifika-esteticheskie-printsipy#ixzz5RwT7qWXp> [Accessed 21 August 2018]
Zintsov, O., 2011. Video v teatre: instrument i metafora [Video in the theater: a tool and a metaphor]. The cinema art, [online] 5. Available at: <https://www.kinoart.ru/archive/2011/05/n5-article13> [Accessed 09 September 2018].
Landyak, O., 2015. ‘MedIa-art v kontekstI suchasnogo ekrannogo mistetstva [Media art in the context of contemporary screen art]’. Paradigma pIznannya: gumanItarnI pitannya. SerIya: Mistetstvo, mistetstvoznavstvo. Kyiv: Meganom, pp.104-118.
Landyak, O., 2017. ‘AudIovIzualne mistetstvo yak kontsept u suchasnomu mistetstvoznavchomu diskursI’ [Audiovisual art as a concept in the daily art discourse]. Naukovi zapysky Ternopil’skoho Natzional’noho Universitety, 1 (36), pp.213-223.
Pikon-Valien, B., 2010. ‘VIdeoaparatura v teatrI: IstorIya I aktualnIst’ [Videoaparature in the theater: history and relevance]. Kurbasivski chytannia, 5, pp.23-38.
Reshetnikova, I., 2018. Teatr, zavernutyiy v ekran [Theater wrapped in a screen]. Dialog iskusstv. Zhurnal Moskovskogo muzeya sovremennogo iskusstva, [online] 3. Available at: <http://di.mmoma.ru/news?mid=1306&id=388> [Accessed 28 July 2018]
Stanislavsky, K.S., 1954. Moia zhyzn v yskusstve [My life is in art]. Moscow: Iskusstvo.
Daniels, D., Naumann S., and Toben J. 2015. See this Sound: Audivisuology: A Reader Paperback. Verlag der Buchhandlung Walther König; New edition.
Export, V., 2003. Expanded Cinema as Expanded Reality. Sences of Cinema. Available at: <http://sensesofcinema.com/2003/peter-tscherkassky-the-austrian-avant-garde/expanded_cinema/> [Accessed 20 July 2018].
Pauletto, S., 2004. Audiovisual Discourse in Digital Art. Available at: <https://www.researchgate.net/publication/234802597_Audiovisual_Discourse_in_Digital_Art 2004> [Accessed 20 July 2018].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олена Левченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.