Семіотичний вимір кінодокументалістики Павла Фаренюка
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-2674.1.2018.140833Ключові слова:
документальний фільм, авторське вирішення, художній образ, символ, знакАнотація
Мета дослідження – розкрито побудову системи образів і знаків у документальних фільмах відомого українського кінорежисера Павла Миколайовича Фаренюка. Актуальність проблеми, якій присвячується стаття, полягає в тому, що українськими мистецтвознавцями, фактично, не досліджувалося питання використання художніх образів у вітчизняній кінодокументалістиці сучасної доби. Методологія дослідження базується на логіко-аналітичному методі (для з’ясування художніх засобів використання технічних режисерських прийомів при створенні екранних образів); формалізаційному методі (для вивчення різних екранних епізодів, які відображаються в знаковій формі за допомогою художніх символів); гіпотетичному методі (для пояснення взаємозв’язків між різними компонентами авторської смислової системи образів та для виявлення алгоритмів розвитку авторських знаків). Наукова новизна статті полягає у дослідженні образної палітри, що використовується в кінодокументалістиці в контексті авторської художньої кіномови, вибудуваної у творчому доробку відомого режисера-кінодокументаліста, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Олександра Довженка П. М. Фаренюка, творчий доробок якого не достатньо вивчений сучасними науковцями-мистецтвознавцями. Висновки. Авторська своєрідність документальних фільмів базується не лише на виборі актуальної теми, на обов’язковій авторській інтерпретації та сучасному багатожанровому суміщенні. До зазначеного необхідним прирощенням є фактор, який означується семіотичністю творчих рішень у розкритті будь-яких ідей, екранних героїв та подій фільмів. Творча майстерність одного з яскравих представників авторського документального кіно України Павла Фаренюка, як доказ тому, що свідчить про обов’язкову необхідність наявності в сучасних документальних фільмах широкої палітри очевидних та зашифрованих знаків, які переростають в художні образи, збагачуючи глибину екранного полотна, матеріалізують необхідне усвідомлення автентичного національного хронотопу, який пояснює одвічний взаємозв’язок часових і просторових відносин у художньому творі. Здобутий фактаж із образної системи одного з майстрів кінодокументалістики розширить багаж знань кінознавчої та мистецької галузі.Посилання
Bart, R. (2003). ‘Problema znacheniya v kino’ Sistema Mody. Stat’i po semiotike kul’tury [Fashion System. Articles on semiotics of culture].
Bazen, A. (1972) Chto takoe kino? Translated from French by V. Bozhovich. Moscow : Рubl. House “Iskusstvo”.
Hrytsuk, V. (2007). ‘Tanok kazok dovkola dokumenta’. Cinema-theater [Kino-teatr], no.1 (69), рр. 52–53.
Denysko, P.V. (2011). Neprozorist znakiv yak problema semiotychnoi estetyky. Аbstract. Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk.
Didenko, I. (1984). ‘Ya nash narod tsilym sertsem liubliu…. ‘. Na ekranakh Ukrainy [On the screens of Ukraine], August 4, р. 2.
Dubenko S., (1984). ‘Pershyi kinopam’yatnyk Fedkovychu’. Radianska Bukovyna [Soviet Bukovina], December 7, p. 6.
Konstantynov, M.V. (2017). Lotman ta vizualna semiotyka druhoi polovyny KhKh st. (Istoryko-filosofskyi analiz). D.Ed. Dniprovsky National University named after Oles Gonchar.
Lotman, Ju. (1973). Semiotics of cinema and problems of cinema aesthetics. Tallin : Jejesti Raamat.
Lotman, Ju. (1970). Struktura khudozhestvennogo teksta. Moscow : Prosveshhenie.
Makiienko, M. (2009). ‘Khudozhnii obraz i symvol yak osnova prostorovo-chasovoi realnosti kinofilmu’. Molodyi vchenyi [Young scientist], no. 8, рр. 190–197.
Metc, K. (2013). Voobrazhaemoe oznachayushchee. Psikhoanaliz i kino. St. Petersburg : Izdatel’stvo Evropejskogo universiteta v Sankt-Peterburge.
Potebnja, A. (2007). Simvol i mif v narodnoy kul'ture. Moscow : Labirint.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олена Москаленко-Висоцька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.