Внутрішній конфлікт у контексті перевтілення кіноактора в персонажа

Анотація

Мета статті – проаналізувати природу внутрішнього конфлікту актора в процесі перевтілення в персонажа у контексті сучасного аудіовізуального мистецтва; визначити сутність внутрішнього конфлікту у творчій діяльності в процесі перевтілення; схарактеризувати прояви та механізми внутрішнього конфлікту виконавця ролі, а також узагальнити підходи до подолання або творчого використання досліджуваної дефініції. Методологія дослідження. У процесі роботи застосовано низку методів: аналітичний – для опрацювання наукових публікацій, що висвітлюють психофізіологічні, емоційні та інтуїтивні аспекти виконавської природи; порівняльний – для зіставлення різних авторських підходів до проблеми внутрішнього конфлікту; контент-аналіз – для дослідження інтерв’ю з кіноакторами, які на рівні особистих свідчень розкривають роль внутрішнього конфлікту як джерела творчої правди; дискурсивний метод – для аналізу концептуальних рамок, у межах яких сучасні науковці описують природу акторської трансформації. Наукова новизна. У межах дослідження вперше здійснено комплексний розгляд внутрішнього конфлікту як структурного складника акторського перевтілення в аудіовізуальному мистецтві. Запропоновано інтерпретацію цього феномену як джерела художньої правдивості та емоційної виразності. Дослідження спирається на емпіричний матеріал (інтерв’ю з кіноакторами) та адаптує театрознавчі категорії до умов кіномови. Висновки. Обґрунтовано, що внутрішній конфлікт є не перешкодою, а джерелом поглиблення акторського перевтілення в аудіовізуальному мистецтві. Виявлено, що психоемоційна напруга, етичні дилеми або особистісна травма можуть трансформуватися у творчу дію, підвищуючи переконливість образу. Опрацьовано наукові підходи дослідження та розглянуто приклади з практики сучасних акторів, що підтверджують думку щодо продуктивності внутрішнього конфлікту як професійного ресурсу.