Особливості й умови розвитку регіонального аудіовізуального мистецтва та виробництва в Україні

Анотація

Мета дослідження – охарактеризувати особливості розвитку вітчизняного регіонального телебачення, дослідити і проаналізувати умови, в яких функціонують комерційні та суспільні мовники та визначити принципову різницю у структурі мовлення обох форм власності. Також автори статті ставлять на меті уточнити термінологічний апарат, що безпосередньо має відношення до проблем, порушених у публікації. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах – аналізу, синтезу, дослідження (для розкриття понять «телебачення», «регіональне мовлення», «суспільне телебачення», узагальнення даних, отриманих з історичної та спеціальної літератури, а також інших джерел, зокрема інтернет-ресурсів та наукових публікацій); логічний метод (для розвитку існуючих теоретичних уявлень, здобутих на основі опрацювання та критичного аналізу матеріалів даного дослідження). Наукова новизна одержаних результатів полягає в розгляді малодослідженої проблематики розвитку регіонального аудіовізуального мистецтва та виробництва на сучасному етапі. Також, досліджено перехід від державного мовника до Суспільного. Зокрема, вперше  проаналізовано наслідки реформ у філіях Суспільного телебачення як одного із значущих регіональних виробників аудіовізуального мистецтва. Висновки. Аналіз умов розвитку регіональних мовників дає дійти висновку, що за останні кілька років позиції комерційних та суспільних (колишніх державних) регіональних мовників значно змінилися. Це прослідковується і внаслідок аналізу як у рейтингах регіональних мовників з точки зору глядача, так і  у рейтингах відповідності стандартам інформаційної журналістики. Також відстежується певний взаємозв’язок між якістю контенту та кількістю працівників, хоча здійснення аналізу якості новин і дотримання стандартів журналістики на всіх регіональних комерційних каналах України та філіях Суспільного викликає деякі труднощі і виходить за обсяг даної публікації.